Анаксімандр

Анаксімандр

Західна філософія досократівська філософія
Άναξίμανδρος
Народився	бл. 610 до н. е.
Помер	546 до н. е.
Школа/Традиція	іонічна філософія, мілетська школа, натуралізм
Основні інтереси	метафізика, астрономія, геометрія, географія
Значні ідеї	апейрон
Вплинули на нього Фалес
Вплинув на Анаксимен, Піфагор

Анаксімáндр (грец. Αναξιμανδρος,бл. 610 до н. е.— 546 до н. е.) — старогрецький математик і філософ. Уявляв Землю у вигляді циліндра, оточеного небесною сферою.

Анаксимандр — представник мілетської школи. Розвиваючи матеріалізм Фалеса, він вважав за першооснову нескінченну, невизначену матерію — «апейрон». Виявом стихійної діалектики Анаксимандра є вчення про походження і загибель незліченних світів. Одним з перших, хоч і в наївній формі, він дав природничо-історичне пояснення утворення світу і походження людини від тварини, завдавши цим удару релігійному світоглядові.

Анаксимандр здійснив першу спробу створення систематичного курсу для викладання геометрії.

Вклад у географію

Познайомив давніх греків з гномоном – це запозичення з Вавілонії. Першим накреслив карту світу з використанням масштабу, в центрі якої була Греція, яку оточавали землі Європи і Азії, що були тоді відомі. Карта мала форму кола, весь суходіл був оточений океаном. Вважав, що десь на півночі повинні бути високі гори, за якими Сонце і повертає на схід. Тінь, що видкидають ці гори, і створюють феномен ночі. Використовував поняття Європа („Ереб” – ассірійський захід) та Азія („Ассу” – ассірійський захід), межа між ними – по р. Ріоні (на Кавказі) або по р. Танаїс (Дон).

Література

	Анаксімандр у Вікіцитатах?
	Category:Anaximander на Вікісховищі?

• Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.