Анаксімандр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анаксімандр
Західна філософія
досократівська філософія
Anaximander.jpg
Άναξίμανδρος
Народився бл. 610 до н. е.
Помер 546 до н. е.

Школа/Традиція іонічна філософія, мілетська школа, натуралізм
Основні інтереси метафізика, астрономія, геометрія, географія
Значні ідеї апейрон

Анаксімáндр (грец. Αναξιμανδρος,бл. 610 до н. е.546 до н. е.) — старогрецький математик і філософ. Уявляв Землю у вигляді циліндра, оточеного небесною сферою.

Анаксимандр — представник мілетської школи. Розвиваючи матеріалізм Фалеса, він вважав за першооснову нескінченну, невизначену матерію — «апейрон». Виявом стихійної діалектики Анаксимандра є вчення про походження і загибель незліченних світів. Одним з перших, хоч і в наївній формі, він дав природничо-історичне пояснення утворення світу і походження людини від тварини, завдавши цим удару релігійному світоглядові.

Анаксимандр здійснив першу спробу створення систематичного курсу для викладання геометрії.

Вклад у географію [ред.]

Познайомив давніх греків з гномоном – це запозичення з Вавілонії. Першим накреслив карту світу з використанням масштабу, в центрі якої була Греція, яку оточавали землі Європи і Азії, що були тоді відомі. Карта мала форму кола, весь суходіл був оточений океаном. Вважав, що десь на півночі повинні бути високі гори, за якими Сонце і повертає на схід. Тінь, що видкидають ці гори, і створюють феномен ночі. Використовував поняття Європа („Ереб” – ассірійський захід) та Азія („Ассу” – ассірійський схід), межа між ними – по р. Ріоні (на Кавказі) або по р. Танаїс (Дон).

Див. також [ред.]

Література [ред.]