Ананьївка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ананьївка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський район
Громада Довжанська міська громада
Код КАТОТТГ UA44040010140041038
Основні дані
Засноване 1954
Населення 225
Площа 10,36 км²
Густота населення 21,72 осіб/км²
Поштовий індекс 94803
Телефонний код +380 6434
Географічні дані
Географічні координати 48°03′39″ пн. ш. 39°42′55″ сх. д. / 48.06083° пн. ш. 39.71528° сх. д. / 48.06083; 39.71528Координати: 48°03′39″ пн. ш. 39°42′55″ сх. д. / 48.06083° пн. ш. 39.71528° сх. д. / 48.06083; 39.71528
Середня висота
над рівнем моря
301 м
Водойми річка Балка Талова
Місцева влада
Адреса ради 94860, Луганська обл., Свердловська міськрада, с. Олександрівка, вул. Крупської, 52
Карта
Ананьївка. Карта розташування: Україна
Ананьївка
Ананьївка
Ананьївка. Карта розташування: Луганська область
Ананьївка
Ананьївка
Мапа
Мапа

Ана́ньївка (до 1954 рокухутір Ананьївка) — село в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 225 осіб.

Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 48°3' пн. ш. 39°42' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 10,36 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 8 км від Довжанська. На південно-західній околиці села бере початок річка Балка Талова.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване в 1924 році як хутір Ананьївка. Статус села — з 1954 року.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[2].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 225 осіб, з них 79,56% зазначили рідною мову українську, а 20,44% — російську[3].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На території села знаходиться стела на честь воїнів, які загинули під час Другої світової війни.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 січня 2014.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9

Посилання[ред. | ред. код]