Коньков Анатолій Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Анатолій Коньков
Анатолій Коньков
Анатолій Коньков
Особисті дані
Повне ім'я Анатолій Дмитрович Коньков
Народження 19 вересня 1949(1949-09-19) (74 роки)
  Красний Луч, Ворошиловградська область,
Українська РСР, СРСР
Зріст 180 см
Вага 73 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1967—1968 СРСР «Авангард» (Краматорськ) 22+? (5)
1968—1974 СРСР «Шахтар» (Донецьк) 141 (20)
1975—1981 СРСР «Динамо» (Київ) 193 (10)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1971—1978 СРСР СРСР 47 (8)
1976 СРСР СРСР (олімп.) 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1982—1985 СРСР «Таврія» (Сімферополь)
1986—1989 СРСР «Шахтар» (Донецьк)
1990 СРСР «Зеніт» (Ленінград)
1993 Україна Україна (мол.)
1995 Україна Україна
1996—1997 Україна Студентська збірна України
1998 Україна «Миколаїв»
1998—2000 Україна «Ворскла» (Полтава)
2000—2002 Україна «Сталь» (Алчевськ)
2004—2006 Азербайджан «Інтер» (Баку)
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Анато́лій Дми́трович Конько́в (нар. 19 вересня 1949, Красний Луч, Ворошиловградська область, УРСР) — український радянський футболіст, тренер, український тренер, голова Федерації футболу України з 2 вересня 2012 року по 23 січня 2015 року. В минулому захисник і півзахисник. Майстер спорту (з 1969), майстер спорту міжнародного класу (з 1975), заслужений майстер спорту СРСР (з 1982), Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (з 2011).

Життєпис[ред. | ред. код]

Футболом почав займатися в Краматорську Донецької області. Перший тренер — Ю. І. Нестеренко. В 1968–1974 роках виступав за донецький «Шахтар».

У 1972 році виступав на чемпіонаті Європи, будучи гравцем першої ліги.

Наприкінці 1974 року разом з Євгеном Кананою потрапив у побутовий скандал (бійка в ресторані Донецька), обоє були дискваліфіковані довічно, але Лобановський зумів домогтись скасування покарання і переведення в «Динамо». В 1975–1981 роках грав у київському «Динамо». В складі збірної України призер Спартакіади 1979.

В європейських кубкових турнірах зіграв 39 матчів, забив 1 гол:

З кінця 2006 року президент дитячого ФК «Старт» імені Анатолія Конькова.

З 2008 — спортивний директор «Сталь» Алчевськ.

2 вересня 2012 року обраний Президентом Федерації футболу України.

18 грудня 2014 подав у відставку[2][3], яка була прийнята виконкомом ФФУ 23 січня 2015[4][5].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Olympedia — 2006.
  2. Коньков ушел в отставку с поста президента ФФУ [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Відбулось засідання XVI Конгресу ФФУ. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
  4. Павелко стал и.о. президента ФФУ [Архівовано 14 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Андрія Павелка призначено виконуючим обов'язки президента ФФУ. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
  6. Указ президента України N 795/2004. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 18 жовтня 2009.
  7. Указ Президента України від 29 травня 2015 року № 299/2015 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства «Футбольний клуб „Динамо“ Київ»»
  8. Указ Президента України від 14 жовтня 2020 року № 446/2020 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства „Футбольний клуб «Динамо» Київ“»»

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник:
Суркіс Григорій Михайлович
4-й Президент Федерації футболу України
з 2 вересня 2012 по 23 січня 2015
Наступник:
Андрій Павелко