Куксов Анатолій Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Анатолій Куксов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Анатолій Куксов
Анатолій Куксов
Анатолій Куксов
Особисті дані
Повне ім'я Анатолій Якович Куксов
Народження 21 листопада 1949(1949-11-21)
  Ворошиловград, Українська РСР, СРСР
Смерть 4 січня 2022(2022-01-04) (72 роки)
  Луганськ
Зріст 174 см
Вага 72 кг
Прізвисько «Котя»
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1966—1985 СРСР «Зоря» (Ворошиловград)
517 (89)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1972 СРСР СРСР 8 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1990—1993
1994
1995—1996
1996—1997
2001—2003
2007—2008
2010—2013
2015—2016
СРСР/Україна «Зоря» (Луганськ)
Україна «Металург» (Запоріжжя)
Україна «Азовець» (Маріуполь)
Україна «Зоря» (Луганськ)
Україна «Авангард» (Ровеньки)
Україна «Комунальник» (Луганськ)
Україна «Гірник» (Ровеньки)
«Гірник» (Ровеньки)







Чемпіонат ЛНР
Звання, нагороди
Нагороди
Майстер спорту СРСР міжнародного класу
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Анато́лій Я́кович Куксо́в (21 листопада 1949, м. Ворошиловград, Українська РСР, СРСР — 4 січня 2022, Луганськ) — радянський футболіст і тренер. Майстер спорту СРСР (1970). Майстер спорту СРСР міжнародного класу (1991). Після завершення ігрової кар'єри — тренер.

Має брата Володимира, який теж був професійним футболістом. Грав за низку нижчолігових радянських клубів.

Спортивна біографія[ред. | ред. код]

Вихованець ворошиловградського футболу. Свої перші кроки у футболі робив у футбольній школі «Трудові резерви». Перші тренери — Олександр Семенович Ільїнов і Петро Кузьмич Буянов.

Після закінчення спеціалізованої групи з футболу, 1966 року був зарахований до дублюючого складу «Зорі» (Ворошиловград). У її складі дебютував у квітні 1969 року, і з тих пір провів найбільшу кількість матчів серед усіх гравців у її історії. Став найкращим бомбардиром «Зорі» в чемпіонатах СРСР серед клубів вищої ліги. Гравець без якого важко було уявити луганський клуб протягом майже двадцяти років.

Вдала гра, гарматний удар з будь-якої відстані та неабиякі диспетчерські функції, стали приводом його запрошення до лав збірної СРСР, де він у її складі став призером Олімпіади у Мюнхені.

Ігрова характеристика: Фізично міцний, завжди вирізнявся великим об'ємом особистих дій на полі. Володів чудовим дриблінгом та гарно поставленими ударами з обох ніг. Безумовний лідер команди, як на полі, так і поза ним.

У 2014—2015 роках — головний тренер так званої збірної ЛНР[2].

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Бронзовий олімпійський призер: 1972
  • Чемпіон СРСР: 1972 року.
  • Фіналіст Кубка СРСР (2): 1974, 1975 років.
  • У списках 33-х найкращих футболістів УРСР (4): № 2 — 1972, № 3 — 1971, 1973, 1974 років.
  • Найкращий бомбардир луганської «Зорі» у Вищій лізі чемпіонатів СРСР: 42 забитих м'ячі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Olympedia — 2006.
  2. Товарищеский матч. Абхазия - ЛНР 1:0. www.ua-football.com (рос.). 21 березня 2015. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]