Софронов Анатолій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нема зображення
Ця стаття недостатньо ілюстрована. Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.
Софронов Анатолій Володимирович
Псевдонім А. Донсков
Народився 6 (19) січня 1911[1]
Мінськ, Російська імперія
Помер 9 вересня 1990(1990-09-09)[2] (79 років) або 10 вересня 1990(1990-09-10)[3] (79 років)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  СРСР
Діяльність поет, письменник, перекладач, драматург, журналіст, редактор, сценарист, громадський діяч
Alma mater Ростовський державний педагогічний університет
Мова творів російська
Роки активності з 1930
Жанр вірш, пісня, оповідна поезіяd, роман, п'єса і публіцистика
Членство СП СРСР
Партія КПРС
Автограф
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
CMNS: Софронов Анатолій Володимирович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Софронов.

Анатолій Володимирович Софронов (рос. Анато́лий Влади́мирович Софро́нов; нар. 19 січня 1911, Мінськ, Російська імперія — пом. 9 вересня 1990, Москва, Російська РФСР) — російський письменник, драматург. Герой Соціалістичної Праці (1981). Лауреат Державної премії СРСР (1948, 1949).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 19 січня 1911 року в Мінську.

Закінчив літературний факультет Ростовського педагогічного інституту (1937). Був головним редактором журналу «Огонек». Літературну діяльність розпочав 1929 р.

Автор сценарію до ряду кінокартин, а також — українського фільму «Серце не прощає» (1961, у співавт.з І. Кобозєвим, авт. тексту пісень).

Нагороджений орденом Леніна, медалями. Був членом Спілки письменників РРФСР.

Помер Анатолій Софронов у Москві 9 вересня 1990 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди та почесні звання[ред. | ред. код]

  • три ордени Леніна;
  • медаль «За оборону Кавказу»;
  • Орден Трудового Червоного Прапора;
  • орден Вітчизняної війни I ступеня;
  • Герой Соціалістичної Праці (16 лютого 1981);
  • медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр..»;
  • Орден Жовтневої Революції (22 лютого 1971).
  • Державна премія РРФСР імені К. З . Станіславського (1973 — за п'єси «Спадщина» та «Ураган»);
  • Сталінська премія другого ступеня (1948) — за п'єсу" В одному місті"(1946);
  • Сталінська премія першого ступеня (1949) — за п'єсу «Московський характер» (1948).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 416–419. — ISBN 5-94848-307-X

Література та джерела[ред. | ред. код]

  • Сценаристи радянського художнього кіно. М., 1972. — С.344;
  • Всесвітній біографічний Енциклопедичний словник. М., 1998. — С.713.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 
Двічі Герої • Тричі Герої
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Софронов_Анатолій_Володимирович&oldid=40722118