Анатомічно-терапевтично-хімічна класифікація
Анато́мо-терапевти́чно-хімі́чна класифіка́ція (англ. Anatomical Therapeutic Chemical Classification System) — міжнародна система класифікації лікарських засобів. У фармакології та медицині використовується позначення ATC (від англ. Anatomical Therapeutic Chemical).
У фармації класифікація забезпечує порівняння стандартизованої і валідованої інформації про використання препаратів з метою аудиту структури їх споживання, виявлення недоліків при використанні, ініціювання освітніх та інших спеціальних заходів, а також моніторингу кінцевих результатів цих заходів.
У другій половині ХХ ст. ВООЗ ООН було розроблено та запропоновано декілька уніфікованих систематик ліків, позбавлених недоліків класифікацій, що застосовувались раніше. Вони поєднали декілька класифікаційних принципів: механізм дії ліків, показання до застосування та хімічну структуру присутнього активного фармацевтичного інгредієнта. Найчастіше використовуються Анатомо-терапевтична класифікація, яка розроблена Європейською асоціацією дослідження фармацевтичного ринку (Europen Pharmaceutical Market Research Association — EPHMRA), та Анатомо-терапевтично-хімічна — (Anatomical Therapeutic Chemical — и АТС), що розроблена норвезькими вченими. Обидві класифікації спочатку базувались на одних і тих же принципах, де лікарські препарати у межах класифікації розбиваються на групи трьох-чотирьох рівнів. Але потім класифікація АТС була модифікована шляхом включення терапевтичних (фармакологічних) хімічних підгруп на четвертому і активного фармацевтичного інгредієнта на п'ятому рівні. На сьогодні АТС широко використовується для одержання статистичних даних про споживання ліків на міжнародному рівні, вивчення фармацевтичного ринку, класифікації побічних реакцій препаратів та в інших випадках. За допомогою АТС можна кодувати препарати, визначати їх можливе використання в терапії, силу дії та склад.
Відповідно до класифікації усі ЛП поділяються на основні групи п'яти рівнів, залежно від їх дії на певний анатомічний орган або систему, а також від їх хімічних, фармакологічних і терапевтичних властивостей. На першому рівні нараховується 14 основних груп, кожна з яких, в свою чергу, поділяється на терапевтичні/фармакологічні підгрупи (другий та третій рівні). Четвертий рівень представлений терапевтичними/фармакологічними/хімічними підгрупами; п'ятий — хімічною речовиною. Другий-четвертий рівень препаратів нерідко використовують для визначення фармакологічних підгруп (коли це є більш адекватним, ніж визначення терапевтичних та хімічних підгруп).
Посилання [ред.]
|
|
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (березень 2013) |
