Ангеліка Кауфман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ангеліка Кауфман
Maria Anna Angelika/Angelica Katharina Kauffmann
Angelika Kauffmann Selbstbildnis in Bregenzerwälder Tracht 1781.jpg
Ангеліка Кауфман, автопортрет, 1781 р.
Ім'я при народженні Maria Anna Angelika/Angelica Katharina Kauffmann
Дата народження 30 жовтня 1741(1741-10-30)
Місце народження Кур, Швейцарія
Дата смерті 5 листопада 1807(1807-11-05) (66 років)
Місце смерті Рим
Національність німкеня
Жанр живопис, гравюра, енкавстика
Навчання у батька
Роки творчості 1753-1802
Твори вівтарі, портрети, алегорії, малюнки-проекти посуду, меблів,інтер'єрів

Ангеліка Марія Ганна Катарина Кауфман (нім. Maria Anna Angelika/Angelica Katharina Kauffmann 30 жовтня 1741 - 5 листопада 1807) — відома німецька художниця, графік, представниця класицизму.

Життєпис[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Дім, де народилася Ангеліка Кауфман. Кур. Швейцарія

Ангеліка народилася в маленькому містечку Кур (Хур) у Швейцарії. Її батьком був Йоганн Йосип Кауфман - небагатий німецький художник. У 1742 році родина переїздить до Італії, де Йоганн займався розписом невеличких церков та робив портрети на замовлення. У Ангеліки рано відкрились художні здібності, що помітив її батько, ставши першим та єдиним вчителем. З шести років вона почала намагатися робити вже складні роботи, у 9 років - спробувала працювати з олійними фарбами, а у одинадцять - виконала у техниці пастелі свій перший замовний портрет єпископа Навроні.

Подальше життя та творчість[ред.ред. код]

У 1754 році сім'я Кауфманів переїздить до Мілану. Тут кількість замовлень у Ангеліки суттєво зростає. Згідно із модою галантного століття Ангеліка зображувала на своїх картинах лялькових красунь у вигляді пастушок на лоні природи або у затишних золотих будуарах. Ангеліка Кауфман - єдина жінка, якій дозволили копіювати твори великих майстрів у Міланській галереї.

Після смерті матері у 1757 році Ангеліка разом з батьком переїздить до Шванценбергу ( Австрійська імперія ). Тут вона виконує фрески для приходської церкви, потім працює при дворі графа Монфорта. Але вже в 1763 році Кауфмани мешкають у Римі. Ангеліка ближче знайомиться з античним мистецтвом. В цьому на неї великий вплив мав відомий німецький вчений-археолог та історик мистецтва І.Вінкельман, який займався роскопками у давньоримських містах - Помпеях та Геркуланумі.

У 1766 році Ангеліка переїздить до Лондона. Тут вона пробуде 15 років, де познайомилася з видатними англійськими художниками Д.Рейнолдсом, президентом Англійської академії мистецтв та Т.Гейнсборо. Д.Рейнолдс навіть запропонував Ангеліці вийти за нього заміж, але та відмовила.

Ображений Рейнолдс вирішив помститися. Він скористався плутаниною у документах позашлюбного сина графа Горна - Фредеріка Брандта, надавши йому підтримку, хоча Брандт не був затвердженими у правах. Потім Рейнолдс представ його Ангеліці як свого друга та графа. Молоді людили покахали один одного та незабаром побралися. Тоді Рейнолдс розкрив обман, внаслідок чого за використання чужого ім'я Ф.Брандта заарештували, а Ангеліка не змігши пробачити Фредеріку обман, через 2 місяці домоглася розриву шлюба. Вся ця історія стала основою сюжету драми В.Гюго "Рюі Блаз".

Тим не меньш Ангеліка Кауфман залишилася у Лондоні, хоча ця особиста трагедія віддалила її від вищого товариства - головного замовника Ангеліки. Вона спілкувалася лише з вузьким колом інтелігенції. За наполягання батька у 1781 році Ангеліка виходить заміж за венеціанського художника та гравера Антоніо Цуккі. В цьому ж році Ангеліка разом з чоловіком переїздить до Італії.

Шварценберг, вівтар церкви Св. Трійці «Коронація Богородиці» роботи А. Кауфман

Спочатку Кауфман працювала у Неаполі при дворі королеви Обох Сицилій - Марії Кароліни Габсбург. Але Ангеліці швидко набридла одноманітна робота й у 1782 році вона поселяється у Римі. Тут Ангеліка багато працює, захоплюється енкавстикою (живописком восковими фарбами), чудово опановає цю складну техніку, яка виконувалася гарячими засобом та розплавленими фарбами. Кауфман починає робити гравюри, працює в галузі розробки меблів та інтер'єрів, створює складні графічні визерунки для роспису посуду.

Нечасто, але художниця бралась за створення релігійних композицій.

У Римі Ангеліка знаймиться із Й.Гете, робить його портрет. Дім А.Кауфман був єдиний у Римі, який відвідував Гете. Він не пропустив жодного музикального та літературного вечора у її салоні.

Ангеліка Кауфман померла 5 листопада 1807 року у Римі. В парафіяльній церкві міста Шварценберг( Австрія ) встановлене мармурове погруддя Ангеліки Кауфман.

Відомі роботи[ред.ред. код]

  • Турчанка, 1773, Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
  • Портрет І.Вінкельмана, 1764, Цюріх
  • Портрет Августи Ганновер, герцогині Брауншвейг-Люнебурзької із сином
  • Портрет Марії Кароліни Австрійської
  • Умовний портрет Шекспіра, 1770-ї рр
  • Алегорія Живопису та Поезії , 1782, Лондон
  • Овідій у вигнанні пише "Метаморфози"
  • Вергилій, який читає "Енеїду" Октавії та Августу, Ермітаж, Петербург
  • Прощання Абеляра з Елоїзою
  • Портрет графині Протасової із племінницями, 1788, Ермітаж, Петербург
  • Венера умовляє Олену кохати Паріса, 1790, Ермітаж, Петербург
  • Портрет фон Бауер
  • Портрет Гете
  • Автопортрети ( різні варіанти )

Звання[ред.ред. код]

  • Член Академії Святого луки у Римі (1765 рік)
  • Член Французької Королівської академії (1768 рік)
  • Член Англійської академії мистецтв (1768 рік)
  • Член Венеціанської академії.

Галерея творів[ред.ред. код]

Виставок[ред.ред. код]

  • Retrospektive Angelika Kauffmann (270 works, c. 450 ill. ), Düsseldorf, Kunstmuseum (Nov. 15th 1998 - Jan. 24th 1999); München, Haus der Kunst (Febr. 5th - April 18th 1999); Chur, Bündner Kunstmuseum (May 8th - July 11th 1999).

Джерела[ред.ред. код]

  • Angelica Kauffmann: »Mir träumte vor ein paar Nächten, ich hätte Briefe von Ihnen empfangen«. Gesammelte Briefe in den Originalsprachen. Hrsg., kommentiert und mit einem Nachwort versehen von Waltraud Maierhofer. Libelle, Lengwil 2001, ISBN 3-909081-88-6.
  • Angelika Kauffmann: Briefe einer Malerin. Ausgewählt, kommentiert und mit einer Einleitung von Waltraud Maierhofer. Dieterich'sche Verlagsbuchhandlung, Mainz 1999, ISBN 978-3-87162-047-8.
  • Gabrielle Alioth: Der prüfende Blick. Roman über Angelica Kauffmann. Nagel & Kimche Verlag, Zürich 2007, ISBN 978-3-312-00383-9.
  • Bettina Baumgärtel (Hrsg.): Angelika Kauffmann Retrospektive. Hrsg. u. bearb. von Bettina Baumgärtel, mit Beitr. von Brian Allen u.a. Ostfildern: Hatje 1998, ISBN 3-7757-0756-5.
  • Magdalena Häusle (Hrsg.): Angelika Kauffmann – In Liebe ans Vaterland. Ausstellungskatalog. Bucher-Verlag, Hohenems 2008.
  • Waltraud Maierhofer: Angelika Kauffmann, Rowohlt, Reinbek 1997, ISBN 3-499-50554-1.
  • Tobias G. Natter (Hrsg.): Angelika Kauffmann. Ein Weib von ungeheurem Talent. Hatje Cantz Verlag, Ostfildern 2007, ISBN 978-3-7757-1983-4.
  • Siegfried Obermeier: „Ein Weib mit ungeheurem Talent“. Angelika Kauffmann. Econ Taschenbuch, München 1998, ISBN 3-612-26559-8 (früher auch unter dem Titel Die Muse von Rom)
  • Jutta Rebmann: Angelika Kauffmann. Biographischer Roman. Dtv, München 1998, ISBN 3-423-20178-9.
  • Simona Weller: Die zehnte Muse. Das Leben der Angelika Kauffmann. Roman. Goldmann, München 1999, ISBN 3-442-72583-6 (belletristische Darstellung)
  • Hans Ziegler: Reich und berühmt. Die heimlichen Millionen der großen Dichter, Denker und Erfinder. Wirtschaftsverlag Ueberreuter, Frankfurt/Wien 2001, ISBN 3-7064-0807-4.
  • Torsten Junge: Die Geburt der Heldin - 'Der Tod der Alkestis' von Angelika Kauffmann als Reformulierung eines Mythos. Grin Verlag 2008, ISBN 3-638-94882-X.
  • Bettina Baumgärtel (ed.): Retrospective Angelika Kauffmann, Exh. Cat. Dusseldorf, Kunstmuseum; Munich, Haus der Kunst, Chur, Bündner Kunstmuseum, Ostfildern, Hatje 1998, ISBN 3-7757-0756-5.
  • Angelica Kauffman Research Project: Forthcoming catalogue raisonné by Bettina Baumgärtel

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

інше

Примітки[ред.ред. код]