Ангел (Мікеланджело)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ангел (Мікеланджело)
Angel by Michelangelo - 12.JPG
«Ангел із канделябром»
італ. Angelo reggicandelabro
Творець: Мікеланджело Буонарроті
Час створення: бл. 1494 —1495 рр.
Розміри: 51,5 см
Матеріал: мармур
Зберігається: Болонья, Італія
Музей: Базиліка ді Сан Доменіко

«А́нгел із канделя́бром» (італ. Angelo reggicandelabro; також — «А́нгел зі свічнико́м», «А́нгел зі світи́льником»[1]) — невелика мармурова статуя, створена Мікеланджело Буонарроті бл. 1494 —1495 рр., для гробниці Святого Домініка у Болоньї. «Ангел» — одна із трьох статуй[а], які Мікеланджело зробив для гробниці. Як зазначає Віктор Лазарєв, у цих ранніх творах скульптора відчувається вплив робіт Якопо делла Кверча[2].

Опис[ред.ред. код]

Ніколо дель Арка. «Ангел із канделябром»
Мікеланджело. «Ангел із канделябром» (фрагмент)

Гробниця Святого Домініка залишалася недовершеною через смерть Ніколо дель Арка, скульптора, що розпочав її[3]. Мікеланджело вирізьбив ангела із канделябром із правого боку — його ангел не такий жіночний та ніжний, як у Ніколо дель Арка, його фігура — більш міцна та чоловіча, незважаючи на невеликий розмір[4]. У ангела коротке, кучеряве волосся. Він опустився на ліве коліно і притримує важкий свічник обома руками на правому. Мікеланджело вдалося досить успішно наслідувати манеру його попередника, проте вираз обличчя його ангела жвавіший.

Вільям Воллес пише, що це — «…наймиліша із усіх задуманих ним скульптур»[4].

Образ у мистецтві[ред.ред. код]

Ця скульптура згадується у біографічному романі Карела Шульца «Камінь і біль»:

« (…) «Ангел» готовий першої-ліпшої хвилини підвестися і знову вирушити в бій (…) Лише крила тут ніжні, млосні, юні й по-жіночому м'які. Уперше й востаннє Мікеланджело різьбить крила[5]  »

1967 року вийшла книга Е. Л. Коніґсбурґ «Із заплутаних справ пані Безіл Е. Френквайлер» (англ. From the Mixed-Up Files of Mrs. Basil E. Frankweiler), сюжет якої розвивається навколо таємниці статуї «Ангел», можливо створеної Мікеланджело. Книга отримала медаль Джона Ньюбері у 1968 році. У 1973 книгу було екранізовано Філдером Куком (пані Френквайлер зіграла Інгрід Бергман), а у 1995 — Маркусом Коулом (пані Френквайлер зіграла — Лорен Беколл).

Примітки[ред.ред. код]

а. ^ Інші дві — «Святий Петроній» та «Святий Прокл Болонський». Ерік Шильяно пише, що усі три фігури роботи Мікеланджело вписуються у гробницю, але «…здається, що вони прагнуть вирватися на свободу»[6].

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К.: Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
  • Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин: Хеншель, 1990. — 72 с. — ISBN 3-362-00044-4 (рос.)
  • Либман М. Я. Микеланджело Буонарроти. — М.: Советский художник, 1964. (рос.)
  • Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М.: Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
  • Шульц К. Камінь і біль: роман / З чес. пер. Д. Андрухів. — К.: Юніверс, 2006. — 688 с. — ISBN 966-8118-23-5
  • Herbert von Einem; Ronald Taylor. Michelangelo = нім. Michelangelo (1959). — London: Methuen&Co Ltd, 1973. — 329 с. (англ.)
  • Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
  • Charles de Tolnay. The Youth of Michelangelo. — Princeton, NJ: Princeton University Press, 1943. (англ.)
  • William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010. — ISBN 978-0-233-00253-8 (англ.)