Англо-американська війна 1812-1815

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Битва на Квінстонських висотах

А́нгло-америка́нська війна́ 1812-1815 відома в англомовній історіографія як війна 1812 року  — війна між США і Великобританією, викликана втручанням Англії в торговельні справи США. Напружені відносини з англійцями в Канаді призвели до виникнення планів вторгнення США в Канаду, які однак так ніколи й не були реалізовані. У 1814 англійські війська окупували Вашингтон в окрузі Колумбія і спалили багато будинків, в тому числі і перший Білий Дім. Мирний договір був підписаний в грудні 1814 року в Генті.

Передумови[ред.ред. код]

Британський флот захоплював американські судна, часто під приводом того, що на них ховаються англійські моряки-дезертири. Після інциденту з фрегатом «Чесапік» (1807) й ухвалення Закону про ембарго (1807) та Закону про припинення відносин (невтручання) (1810) в США, особливо в Новій Англії, сформувалася «партія війни» — в Конгрес були вибрані «військові яструби», що виступали за війну з Англією і розраховували розширити територію США за рахунок Канади та Флориди. 18 червня 1812 президент і Конгрес оголосили війну Англії.

Військові дії[ред.ред. код]

Військові дії почалися в червні 1812 і відбувалися в районі американо-канадського кордону, чесапікської і мексиканської заток із змінним успіхом і закінчилися навесні 1815. У союзі з англійцями виступали індіанці під проводом Текумзе. Велася також інтенсивна морська війна.

В ході кампаній 1812 і 1813 виявилася непідготовленість американців до війни; провалилися спроби США окупувати територію Канади. Англійцям поступово вдалося підсилити блокаду узбережжя США. Проте 10 вересня 1813 американська ескадра завдала поразки супротивникові на озері Ері; в результаті США вдалося узяти під контроль прикордонні райони на Заході. Впродовж 1814 США знову загрожувала повна поразка: після перемоги над Наполеоном в Європі Великобританія направила великі сили на боротьбу з американцями, а уряд США до осені був неплатоспроможним. Основними напрямами ударів стали Нью-Йорк (з метою відрізати від решти частину США Нову Англію), Новий Орлеан (з метою блокувати басейн р. Міссісіпі) і район Чесапікської затоки (що було обманним маневром). 24 серпня 1814 англійці зайняли Вашингтон і спалили його. Проте на підступах до Балтімору у Форті Макгенрі 13-14 вересня англійці зустріли запеклий опір. На півночі 10-тисячна англійська армія виступила з боку, але 11 вересня американці розбили англійський флот в бухті Платтсбург, і, позбувшись підтримки флоту, британські сухопутні сили були вимушені відступити до Канади.

Переговори щодо мирного договору почалися в червні 1814, і 24 грудня був підписаний Гентський договір, що відновив довоєнний статус-кво, але не вирішив територіальних і економічних суперечностей, які спричинили війну. Загальні втрати американців у війні склали 2260 чоловік. Ця війна також отримала назву Другої війни за незалежність (саме така назва прийнята в американській історіографії).