Англо-шведська війна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Англо-шведська війна 1810-1812
Наполеонівські війни
Frederna i Örebro 1812.jpg
Пам'ятна плита, присвячена Еребруському миру
Дата: 17 листопада 181018 липня 1812
Місце:
Результат: Еребруський мир
Сторони
Швеція Швеція Велика Британія Велика Британія
Втрати
Немає Немає

А́нгло-шве́дська війна́ — формальний стан війни між Великою Британією і Швецією у 1810–1812 роках.

Під час Наполеонівських воєн Швеція була союзницею Великої Британії, воюючи проти Франції. Проте після програшу Фінської війни за Фредріксгамнським миром 1809 року Швеція була змушена укласти мир з Наполеоном. Мир був підписаний у Парижі у 1810 році. Швеції довелося приєднатися до континентальної блокади і оголосити торгове ембарго Англії. Оскільки Велика Британія була найбільшим торговим партнером Швеції, то реально торгівля продовжувалася за рахунок контрабанди.

13 листопада 1810 року Франція висунула Швеції ультиматум, вимагаючи, щоби та у п'ятиденний термін:

  • оголосила війну Великій Британії
  • конфіскувала всі британські судна у шведських портах
  • конфіскувала всі британські товари у Швеції.

Невиконання цих умов привело б до війни Франції проти Швеції, тому 17 листопада шведський уряд прийняв ультиматум і оголосив війну Великій Британії.

Тим не менш, під час офіційно оголошеної війни жодних бойових дій не проводилося. Англійські кораблі навіть продовжували користуватися стоянкою на шведському острові Хане (швед. Hanö) в Балтійському морі.

Коли шведським кронпринцом став Жан Батіст Бернадот, стосунки між Швецією і Францією стали погіршуватися, а коли у 1812 році Франція окупувала Шведську Померанію і острів Рюген, Швеція почала шукати спосіб укласти мир з Великою Британією. Після довгих переговорів у місті Еребру був підписаний однойменний Еребруський мир разом з угодою, що завершила війну між Великою Британією і Російською імперією.

Література[ред.ред. код]