Англо-японський союз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Англо-японський союз — союз між Великою Британією та Японією, що був чинним у 19021923 роках.

Історія[ред.ред. код]

Першу союзну угоду на 5 років було підписано у Лондоні 30 січня 1902 року. Текст угоди передбачав нейтралітет одного з союзників у разі війни іншого з будь-якою державою та військову допомогу одне одному, якщо до його противника приєднається одна чи більше держав. Вона гарантував «спеціальні інтереси» Англії в Китаї, а Японії — в Кореї та Китаї і право союзників на втручання, якщо їхнім «спеціальним інтересам» буде загрожувати будь-яка небезпека через заворушення всередині цих країн або агресія ззовні. Угода мала антиросійську спрямованість й була для Японії підготовкою до війни проти Росії.

Друга союзна угода терміном на 10 років була підписана 12 серпня 1905 року в Лондоні. За нею визнавався протекторат Японії над Кореєю. На відміну від першої угода 1905 року передбачала військову допомогу одного союзника іншому у разі війни навіть з однією державою; до сфери дії угоди були включені індійські володіння Англії. В умовах загострення відносин з Японією Англія остерігалась, що у разі виникнення японсько-американського конфлікту вона буде змушена, за умовами угоди 1905 року, надати допомогу Японії.

Третю союзну угоду терміном на 10 років було підписано в Лондоні 13 липня 1911 року. За її умовами один союзник не мав надавати військову допомогу іншому проти тієї держави, з якою він має генеральну арбітражну угоду (у цей час Англія проводила перемовини зі США про укладання такої угоди).

Зіткнення економічних інтересів Японії та Англії в Китаї, а також зближення Англії та Японії з Росією послабили антиросійську спрямованість і загальне значення Союзу. У міжнародній обстановці, що змінилась, Союз набув анти німецького характеру. На Паризькій мирній конференції 19191920 років Японія, використовуючи Союз та підтримуючи Англію з низки питань, домоглась задоволення своїх претензій на Шаньдун і на тихоокеанські острови, що належали Німеччині.

На Вашингтонській конференції 1921—1922 років, 13 грудня 1921 року було укладено Трактат чотирьох держав між США, Великою Британією, Францією та Японією. Стаття 4 зазначала, що після ратифікації угоди англо-японський союз, відновлений у 1911 році, втрачає чинність. Англійські дипломати прагнули підкреслити, що угода була не анульована, а тільки замінена договором чотирьох держав, — двосторонній пакт поступився місцем пакту чотирьох держав. Однак японський делегат так визначив зміст статті 4: «У будь-якому разі ви влаштували союзу (англо-японському) блискучий похорон».

Джерела[ред.ред. код]