Ангідрид
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ангідриди (грец. ανυδρος — безводний) — оксиди елементів, які при взаємодії з водою утворюють кислоти. Оксиди неорганічних і органічних кислот, що утворюються при їх дегідратації. Наприклад, оксид сірки, SO3 є ангідридом сірчаної кислоти (H2SO4).
Реагуючи з основами або основними окисами, ангідриди дають солі.
Ангідридами також називають сполуки двох неметалів, які при гідролізі утворюють кислоти. Наприклад: PCl3, PCl5.
[ред.] Одержання
Ангідриди одержують, сполучаючи прості речовини з киснем або віднімаючи воду від кисневих кислот. Назви ангідридів походять від назв кислот, які вони утворюють. Бувають ангідриди неорганічних і органічних кислот.
[ред.] Використання
Ангідриди використовують в хімічній промисловості як осушники (фосфорний ангідрид), в органічних синтезах.
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
