Андезит
| Андезит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Генезис | вулканічний магматизм ефузивний аналог діориту |
| Мінеральний склад | плагіоклаз рогова обманка біотит |
| Кислотність | середня |
| Ідентифікація | |
| Колір | темносірий, бурий, майже чорний колір |
| Структура (петрографія) | неповнокристалічна |
| Текстура (петрографія) | флюїдальна |
| Форма залягання | вулканічні потоки |
| Окремість | стовбчаста |
| Різновиди | |
| Питома вага | 2,5 г/см³ |
| Практичне значення | |
Андези́т (від гір Анд в Америці) (рос. андезит, англ. andesite; нім. Andesit m) — кайнотипна гірська порода темносірого, бурого, майже чорного кольору, порфірової структури, ефузивний аналог діориту. А. належить до групи середніх (щодо основності) порід з вмістом SiO2 від 54 до 62%; насичений глиноземом.
Складається переважно з плагіоклазу з домішкою амфіболу, авгіту, ромбічного піроксену та ін. Хім. склад А. (% масових) за Делі: SiO2 59,59; TiO2 — 0,77; Al2О3 — 17,31; Fe2O3 — 3,33; FeO — 3,13; MnO — 0,18; MgO — 2,75; СаО — 5,80; Na2О — 3,53; K2O — 2,04; H2O — 1,26; P2O5 — 0,26. Густина — 2280-2680 кг/м3. Від назви гір Анд у Південній Америці. А. дуже поширений і разом з базальтами становить значну більшість виливних порід на земній поверхні в районах сучас. та давнього (згаслого) вулканізму (Камчатка, Кавказ, Середня Азія, Україна — Закарпаття, Приазов'я — Волноваський район). Запаси Рокосовського род. (Закарпаття) — 42,4 млн. м3.
А. під впливом гідротермальних вод перетворюється в пропіліт.
Будівельний камінь. Деякі відміни А. використовуються як кислототривкий матеріал.
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
