Андерс Йонас Ангстрем
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Anders Jonas Ångström | |
 |
|
| Народився | 13 серпня 1814 Медельпад, Швеція |
|---|---|
| Помер | 21 червня 1874 (59 років) Уппсала, Швеція |
| Громадянство |  Швеція |
| Галузь наукових інтересів | фізика |
| Alma mater | Університет Уппсали |
| Відомий завдяки: | спектроскопія |
| Нагороди | медаль Румфорда |
Андерс Йонас Ангстрем (швед. Anders Jonas Ångström, 13 серпня 1814 — † 21 червня 1874) — шведський вчений-астрофізик, один із засновників спектрального аналізу.
Ангстрем у 1861 відкрив наявність водню на Сонці. Його основною роботою стало «Дослідження сонячного спектру» 1868, атлас сонячного спектру, що представив виміри 1 тисячі спектральних ліній із розділенням в одну десятимільйонну міліметра, величину, яка згодом одержала назву «ангстрем». У 1868 ввів для фраунгоферових ліній в спектрі Сонця замість довільної шкали Кірхгофа природну шкалу довжин хвиль.
Член Лондонського королівського товариства (1870), чл.-кор. Паризької АН. У 1872 був нагороджений медаллю Румфорда.
На честь Ангстрема названо також кратер на Місяці та астероїд[1].
Примітки [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Anders Jonas Ångström |
