Анджей Потоцький (брацлавський воєвода)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Потоцький Анджей гербу Пилява (пол. Potocki Andrzej, *? — †1663) — польський шляхтич, військовик, державний діяч.

Коротка біографія[ред.ред. код]

Син подільського підчашого Якуба Потоцького (помер після 1657 року[1]) та його дружини Катажини Кломніцької. Внук кам'янецького каштеляна, кальвініста Анджея Потоцького. Братанок «Ревери», стриєчний брат польного гетьмана коронного Анджея Потоцького, з яким часто плутають. 1636 р. був записаний на навчання у Краківському університеті, 1637 р. у Падуанському університеті, 1638 р. в університеті правників. Повернувся додому, став придворним короля Владислава IV. Під час повстання Б. Хмельницького був висланий з драгунами королевича Кароля Фердінанда до Бару. 4 серпня 1648 р. потрапив в облогу, 7 серпня втратив більшу частину війська. 8 серпня почав перемовини, отримав гарантії виходу для своїх. Угоду порушили козаки, частину полонених вбили, Анджей Потоцький потрапив у полон. В лютому 1649 р. посольство Адама Кисіля вимагало його звільнення. Б. Хмельницький наказав перевезти його до Переяслава, погрожував стратити. Після перевезеня до Трахтемирова втік, здався татарам. Був звільнений за умовами Зборівського миру 1649 р. Під час Берестейської битви воював на чолі хоругви козацької (мав її до смерті) в полку Миколая Потоцького - «Ведмежої лаби». Ймовірно, невдовзі після отримання посади вінницького старости став полковником кавалерії (був ним у кінці 1654 р.). Почав відігравати значнішу роль у війську, частково через родинні звязки зі стриєм Станіславом «Реверою».[2]

Восени 1655 р. був у дивізії «Ревери», може, брав участь у битві під Городком Ягайлонським 29 вересня 1655 р. 22 жовтня 1655 р. разом з Миколаєм Остроругом виїхали на чолі посольства від війська під командуванням гетьманів з повноваженнями піддатися королю Карлу Густаву до Кракова. 31 жовтня підписав акт здачі. 8 листопада під Новим Корчином король Карл Густав дав йому староство самбірське, військо збунтувалось проти нього. Один з організаторів конфедерації тишовецької, підписав акт її скликання 29 грудня 1655 р.[3]

2 жовтня 1656 р. король Ян ІІ надав: Дзвиняч, Звенигород, Вовківці, Латківці, Бабинці, Трубчин на Поділлі, також належні батьку Гряду, Сєцехів, Волю Брюховецьку в Львівській землі, які пізніше були «доживоттям» дружини. Частину маєтків записав на фундацію костелу в Тулішках.[4]

Посади: обозний коронний з 1655 року, вінницький староста (з літа 1652[5]),[1] воєвода брацлавський (отримав між 20-25 липня 1662 р. після переведення Міхала Юрія Чарторийського волинським воєводою[4]) у 1662-1663 роках. 25 липня 1662 р. став старостою летичівським, генеральним подільським.

Був одружений з донькою великого коронного гетьмана Станіслава «Ревери» Потоцького Вікторією Ельжбетою — вдовою львівського старости Адама Єроніма Сенявського (молодшого). Відомостей про дітей немає (не мав[6]). Дружина була фундаторкою будівництва мурованих костелу та кляштору домініканців в Перемишлянах.[7]

Помер перед 19 травня 1663 р. у Львові, де перебував в зв'язку з роботою в скарбовій комісії.

Джерела[ред.ред. код]

  • Majewski W. Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663) // Polski Słownik Biograficzny. – Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk – Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983.– Tom XXVII/4. – Zeszyt 115. – S. 625-831 (пол.) s.770-773

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Potoccy (01) (пол.)
  2. Majewski W. Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663) // Polski Słownik Biograficzny. – Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk – Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983.– Tom XXVII/4. – Zeszyt 115. – S. 625-831 (пол.) s.770-771
  3. Majewski W. Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663)… s. 771
  4. а б Majewski W. Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663)… s. 773
  5. Majewski W. Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663)… s. 770
  6. M3
  7. Przemyślany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innyh krajów słowiańskich. — Warszawa: Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1888. — T. IX (Poźajście — Ruksze).— S. 168 (пол.)
Попередник
Міхал Єжи (Михайло Юрій) Чарторийський
Bratslav voyev COA.jpg Воєвода брацлавський
1663-1675
Bratslav voyev COA.jpg Наступник
Ян (Януш) Потоцький