Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Анджело Перуцці |
| Особові дані |
| Дата народження |
16 лютого 1970(1970-02-16) (43 роки) |
| Місце народження |
Блера, Італія |
| Зріст |
180 см |
| Вага |
90 кг |
| Позиція |
воротар |
| Юнацькі клуби |
|
«Рома» |
| Професіональні клуби* |
|
|
| Національна збірна** |
| Роки |
Збірна |
Ігри (голи) |
| 1995–2006 |
Італія |
31 |
(-17) |
|
| Тренерська діяльність*** |
|
|
|
* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 31 серпня 2011.
|
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
поновлено 31 серпня 2011.
|
|
*** Тільки на посаді головного тренера.
|
Анджело Перуцці (італ. Angelo Peruzzi, * 16 лютого 1970, Блера) — колишній італійський футболіст, воротар. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі входить до тренерського штабу молодіжної збірної Італії.
В якості гравця насамперед відомий виступами за клуби «Ювентус» та «Лаціо», а також національну збірну Італії.
Триразовий чемпіон Італії. Триразовий володар Кубка Італії. Триразовий володар Суперкубка Італії з футболу. Володар Кубка УЄФА. Переможець Ліги чемпіонів УЄФА. Володар Суперкубка УЄФА. Володар Міжконтинентального кубка. У складі збірної — чемпіон світу.
Клубна кар'єра [ред.]
Вихованець футбольної школи клубу «Рома». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1987 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 13 матчах чемпіонату. Сезон 1989–90 провів в оренді у клубі «Верона», після чого ще на рік повернувся до «Роми», у складі якої в якості резервного голкіпера виборов титул володаря Кубка Італії.
Привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Ювентус», до складу якого приєднався 1991 року, а вже з сезону 1992–93 став основним воротарем команди. Відіграв за «стару синьйору» вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним голкіпером. Відзначався досить високою надійністю, пропускаючи в іграх чемпіонату в середньому менше одного голу за матч. За цей час додав до переліку своїх трофеїв три титули чемпіона Італії, знову ставав володарем Кубка Італії, володарем Кубка УЄФА, переможцем Ліги чемпіонів УЄФА, володарем Суперкубка УЄФА, володарем Міжконтинентального кубка.
В сезоні 1999–00 захищав кольори команди клубу «Інтернаціонале», а 2000 року перейшов до римського «Лаціо», за який відіграв 7 сезонів. Граючи у складі «Лаціо» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще один титул володаря Кубка Італії. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за римську команду у 2007 році.
Виступи за збірну [ред.]
1995 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 31 матч, пропустивши 17 голів. У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1996 року в Англії, чемпіонату Європи 2004 року у Португалії, а також чемпіонату світу 2006 року у Німеччині, здобувши того року титул чемпіона світу.
Кар'єра тренера [ред.]
Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2008 року, увійшовши до тренерського штабу національної збірної Італії.
З 2010 року входить до тренерського штабу молодіжної збірної Італії.
Статистика виступів [ред.]
Статистика клубних виступів [ред.]
Статистика виступів за збірну [ред.]