Андреас Бемер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Андре́ас Бе́мер — (також Бремер[1]; пол. Bemer Andrzej; ? Бреслау, нині Вроцлав, Сілезія — близько 1626[2] / після 1628, Львів) — львівський будівничий і скульптор доби Відродження.

Коротка біографія[ред.ред. код]

Збережені дані біографії вкрай фрагментарні. Народився у місті Бреслау (нині Вроцлав). Дата народження невідома. 1584 року вперше згадується в книгах львівського цеху будівничих, де отримав прізвисько Нерихлий (тобто «нескорий», «повільний»). У 15841625 роках належав до старійшин цеху (в цей період з року в рік у книзі львівських мулярів та каменярів — цехмістр[2]). 1592 року прийняв міське право (громадянство). При цьому поручителями виступили Войцех Капінос і Ян Блох, які засвідчили, що скульптор є законним сином Матеуша та Анни з Вроцлава. Відомо, орендував (державив) каменоломні алебастру в Чернієві у шляхтичів Станіслава та Марціна Бидловських, частину оренди сплатив 1596 року алебастровими статуями. В 1619 році разом з Вільгельмом Флегом як речознавець, делегований львівським львівським мулярським цехом, фігурує в процесі між Ольбрахтом Людзіцьким та львівським будівничим Якубом Медлаіною стосовно робіт, виконаних у Збаражі. За заслуги перед містом, зокрема, за роботи під час перебудови вежі міської ратуші, райцями Львова був звільнений від повинності відбувати сторожу на міських баштах.[3]

Ймовірно, автор частини збереженої у Львові скульптурної спадщини (не встановлено її виконавців). Деякий час йому належала частина кам'яниці на вулиці Зарванській (нині вулиця Староєврейська, 26)[4].

Роботи[ред.ред. код]

Польський дослідник Збіґнєв Горнунґ припускав, що він був одним з головних творців чисельних алебастрових вівтарів Львова, найціннішим з яких був вівтар для родової каплиці Шольц-Вольфовичів фундації 1595 року Яна Шольц-Вольфовича латинської катедри Львова[2]

  • Скульптура лева, поміщеного на стовпі перед ратушею (1591 року, дивіться Лев Лоренцовича). За припущенням Володимира Вуйцика, міг також бути автором лева, що знаходився на стовпі біля Галицької брами[5].
  • Скульптурне оздоблення каплиці Боїмів (16091615).
  • Скульптурне оздоблення каплиці Кампіанів (1619).
  • Участь у перебудові каплиці Шольц-Вольфовичів (розширення надгробка) латинської катедри Львова.
  • 1621 року уклав угоду з воєводою Миколою Кішкою, виїздив до Іви Ошм'янського повіту (Литва) для виготовлення кам'яного різьбленого вівтаря у місцевому костелі, збудованого за сприяння Станіслава Кішки на початку 17 ст, в 1633 році переданого бернардинам (не зберігся).
  • У 16171619 роках на замовлення бургомістра Мартина Кампіана перебудував готичну вежу львівської ратуші (1826 року втрачена). Під його керівництвом працювали скульптори Бернард Дікембош (Декамбош), Добромисл, Стешко і Дропокруст. Вцілілі фрагменти різьб, герби правдоподібно його роботи, знаходились в музеї Любомирських у Львові[2]
  • Картуш із гербом Львова на міському оборонному мурі (1608).
  • За припущенням низки дослідників, працював при завершенні будівництва бернардинського монастиря, спорудивши вежу. Виконав скульптури монахів на фасаді храму. Атрибуція базується на подібності восьмигранної вежі костелу до ратушевої, участь у будівництві якої підтверджено документально.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Halina Kowalska. Kampian (Campianus, Novicampianus) Marcin (ok. 1574–1629) / Polski Słownik Biograficzny (reprint): Kraków, 1964–1965.— t. XI, zeszyt …— (пол.) S. 593
  2. а б в г Hornung Z. Bemer Andrzej, budowniczy… S. 420
  3. Hornung Z. Bemer Andrzej, budowniczy… S. 420–421
  4. Вуйцик В. С. До історії львівських кам'яниць. Вулиця Староєврейська, 26 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 144.
  5. Вуйцик В. С. Галицька брама у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 112.

Джерела[ред.ред. код]