Андреас Шлютер
| Андреас Шлютер | |
| Andreas Schlüter | |
| Громадянство | Німеччина Російська імперія |
|---|---|
| Дата народження | 1662 |
| Місце народження | Гданьск |
| Дата смерті | 4 липня 1714 |
| Місце смерті | Петербург |
| Працював у містах | Берлін, Жовква Петербург |
| Архітектурний стиль | бароко |
| Найважливіші споруди | Берлін, Міський палац |
| Андреас Шлютер у ВікіСховищі | |
Андре́ас Шлю́тер (нім. Andreas Schlüter; *1662?, Гданськ — †4 липня 1714, Петербург) — майстер Північного бароко, німець за походженням, архітектор, дизайнер інтер'єрів. Більше відомий як скульптор, автор монументів і меморіальної пластики (надгробків). У 1702-1704 рр. був директором Берлінської академії мистецтв.
Зміст |
Біографія[ред.]
Ранні роки[ред.]
Мало відомостей про ранні роки майстра. Вважають,що народився у Гданську. Син скульптора з Гамбургу, що оселився в Данцігу(теперішній Гданськ, Польщя).Навчався у скульптора Д. Заповіуса. Художне навчання довершив в Голландії, найрозвиненішої країни Західної Європи в добу бароко. Але впливів голандського маньєризму в його творах не знаходять.
Майстер короля Яна ІІІ Собеського.Польща[ред.]
Про здібного скульптора дізнались в Польщі. Його замовником став король Ян ІІІ Собеський. У 1689-1693 рр. Шлютер займався скульптурним оздобленням резиденції Собеського в Вілянові(скульптурна падуга в спальні короля), а також палацу Красіньських в Варшаві.
Берлін.Міський палац.Архітектор Шлютер[ред.]
В Європі налічується декілька гігантських палаців. Архітектори доби бароко наче змагалися, хто зробить більший за розмірами та неповторний в оздобленні. Не всі палаци вийшло добудувати до завершення( палац Вайтхолл, арх. Ініго Джонс ), але ті, що добудували, стали окрасою країн ( Франція, Версаль, група архітекторів, Чернінський палац , Прага, арх.Ф.Каратті, Італія, Казерта в Неаполі,арх. Луїджі Ванвітеллі, Іспанія, палац Орьенте в Мадриді).
З 1694 р. Шлютер в Берліні на службі у короля Пруссії. До процесу створення великих палаців підтягнулася і Німеччина. Наглядачем за розбудовою палацу в Берліні став Андреас Шлютер. Він продовжив роботи, що розпочали до нього. Але створені ним Північний та Південний фасади внутрішнього двору задали стиль і напрямок художніх робіт. Окрім архітектури, Шлютера задіяли як дизайнера інтер'єрів(парадні зали та парадні сходинки палацу)і як скульптора,автора монументів.(Міський палац в Берліні зруйнували у 2 світову війну, не існує).
Шлютер довершив в Берліні і будівництво Міського Арсеналу(арх. Нерінг та Шлютер), тепер Музей німецької історії.
Скульптор Шлютер.Шедеври[ред.]
1697 р. Шлютер довершив створення кінного пам'ятника курфюрсту Фрідріху ІІІ. Відливку бронзового монумента зробив Якобі. ( В 20 ст. монумент перемістили в Шарлотенбург). Твір Шлютера став значним явищем в мистецтві доби бароко Західної Європи, а не тільки Німеччини.
Як автор меморіальної пластики він створив в Берліні також надгробок Фрідріха І.
Петербург і смерть[ред.]
1713 р. помер патрон Шлютера Фрідріх І. Новий король не був а ні меценатом, а ні прихильником добрих майстрів. Шлютер був на порозі неприємних змін. На його обрії виникла Росія. Андреас залишає в Берлін і дружину і їде на заробітки.
61-річний майстер їхав сюди працювати, а не вмирати. На відвойованому у шведів узбережжі поставало нове місто-Петербург. 1 травня 1713 р. Шлютер склав угоду з Яковом Брюсом і переїздить до нового замовника-царя Петра І.
На місті конфіскованої садиби шведа Конау Петро І розмістив свою літню резиденцію. Тут и почав працювати Шлютер. Йому належать теракотові барельєфі, що прикрасили Літній палац в садибі. Як директор будівництва, розпочав планувати і креслити. Він помер в Петербурзі 4 липня 1714 р.Його поховали на іноверчеському кладовищі(Сампсоніївський цвинтар). Цвинтар і могили не збережені.
Шлютер і Західна Україна[ред.]
Ще в роки праці на Яна ІІІ Собеського, Шлютер приїхав на Західну Україну. В місті Жовква, резиденції Собеського, він працював як скульптор меморіальної пластики. Збереглися два надгробки роботи Андреаса Шлютера в костьолі св. Лаврентія. Вірогідно здійснив перебудову палацу Корнякта у Львові під резиденцію Яна ІІІ Собеського (1678).[Джерело?]
-
Худ Є. Семигиновський, Ян Собеський під Віднем. 1686.
-
Костел Св. Лаврентія,Жовква.
-
Жовква, замок
Скульптурні твори А. Шлютера[ред.]
- Голови помираючих вояків, Арсенал, Берлін
- Кінний монумент Фрідріху |||,Шарлотенбург, Берлін
- Портрет ландграфа Фрідріха || Гессен-Гомбургського, Гомбург,Німеччина
- Надгробок Фрідріха Першого
- Два надгробки в Жовкві,архітектурний заповідник, Україна
Джерела[ред.]
- Краткая художественная энциклопедия, т 2, М,«Сов.энциклопедия»,1962(рос).
- Аксёнов В.«Дело о янтарной комнате», М-Спб,«Нева» и «Олма-пресс»,2000«рос»
- «Русское искусство первой четв. 18 в.» под ред.Алексеевой Т. В.,М,«Наука»,1974 (рос)
