Андреа Єйтс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андреа Єйтс
Andrea Yates
Народилася 2 липня 1964(1964-07-02) (50 років)
Х'юстон, Техас США США
Ім'я при народженні Андреа Пайя Кеннеді
Діяльність медсестра
Відома Вбивця власних дітей
Чоловік Рассел Єйтс (розлучений у 2004 р.)
Діти Ноа, 1994, †
Джон, 1995, †
Пол, 1997, †
Люк, 1999, †
Мері, 2000, †

А́ндреа Єйтс (англ. Andrea Yates; при народженні — А́ндреа Пайя Ке́ннеді, англ. Andrea Pia Kennedy); (*2 липня 1964, Х'юстон, Техас) — американська жінка, відома вбивством своїх п'яти детей 20 червня 2001 року. Була спочатку визнана винною у вбивстві, але після апеляції, повторний суд визнав її невинною з огляду на психічні розлади, від яких вона страждала протягом декількох років.

Біографічні дані[ред.ред. код]

Андреа Кеннеді народилася у Х'юстоні, штат Техас у багатодітній родині. Закінчила середню школу із відзнакою у 1982 році. Навчання продовжила в Техаському університеті, де отримала диплом медсестри. Майже вісім років пропрацювала медсестрою в онкологічному центрі Х'юстона. 17 квітня 1993 року одружилася з Расселом Єйтс, інженером за фахом. Обидва відзначалися глибокою релігійністю, планували мати шестеро дітей. За вісім років шлюбу народилося п'ятеро дітей: чотири хлопчика і одна дівчинка.[1]

Після народження другої дитини у 1995 році з'явилися перші ознаки психічних захворювань. Андреа поступово перестала спілкуватися з друзями, часто усамітнювалася. Після народження четвертої дитини Рассел і Андреа познайомилися з пастором Майклом Вознецьким, який проповідував суворі канони християнства, часто звинувачував молодих людей у гріховному житті і неминучій подорожі до пекла. Андреа сприймала проповіді про гріх і пекло настільки близько до серця, що чоловік вперше почав хвилюватися за неї.[2]

У червні 1999 року Андреа Єйтс вперше спробувала покінчити життя самогубством, коли проковтнула велику кількість таблеток і опинилася в лікарні. Психіатри поставили діагноз — сувора депресія, прописали молодій жінці антидепресанти і виписали її з лікарні. Вдома Андреа припинила приймати ліки і скоро стала страждати від нав'язливих галюцинацій, через що чоловік знову привів її до психіатра. У психіатричній лікарні Андреа провела близько 10 днів, однак після курсу лікування їй стало краще і вона була виписана. Під дією препаратів її психічний стан значно покращився, але подружжя вирішило народити ще одну дитину і вона скоро припинила приймати ліки.[1]

Вбивства і суд[ред.ред. код]

30 жовтня 2000 року народилася остання дитина в сім'ї, дівчинка, і психічний стан Андреї Єйтс значно погіршився: вона припинила приймати ліки і почала проводити багато часу у читанні Біблії та розмірковуванні над власними гріхами. За наполяганням чоловіка, вони знову звернулися за допомогою до психіатрів. Андреї прописалі інші ліки, але вона приймала їх нерегулярно і з часом почала страждати від галюцинацій, під час котрих їй увижався Сатана і пекло. 20 червня 2001 року Андреа Єйтс втопила у ванні усіх своїх дітей. Свій вчинок вона пояснили поліції тим, що в неї ніби вселився Сатана і вбивством дітей вона хотіла вберегти їх від пекла, а під час страти за злочин сподівалася загинути самій і знищити Сатану всередині.[1]

Суд над матір'ю-вбивцею власних дітей став справжньою сенсаціє не тільки у США, але й в усьому світі. Після трьох тижнів розгляду, у березні 2002 року, суд присяжних визнав Андреа Єйтс винною у вбивстві, але відмовився засудити її до смертної кари, лише до довічного ув'язнення. Попри це, 6 січня 2005 року окружний суд задовільнив апеляцію Єйтс і під час повторного суду адвокатам жінки вдалося переконати присяжних, що вона дійсно страждала від післяпологової депресії та галюцинацій і суд виправдав її. У 2007 році Єйтс була переведена до психіатричної лікарні, де після проходження курсу лікування вона може бути звільнена. У 2004 році її чоловік Рассел Єйтс розлучився з нею, а у 2008 році у новому шлюбі в нього народилася ще она дитина.[3][4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в «Andrea Yates: Ill or Evil?». The Crime Library. 2011-11-21. Архів оригіналу за 2013-07-24. Процитовано 2012-10-03. 
  2. «Profile of Andrea Yates». About.com. 2012-03-12. Архів оригіналу за 2013-07-24. Процитовано 2012-10-03. 
  3. «Коли материнство не тішить...». Дзеркало тижня. 2004-11-27. Процитовано 2012-10-03. 
  4. «Rusty Yates Talks About His New Life». ABC News. 2008-11-18. Архів оригіналу за 2013-07-24. Процитовано 2012-10-03.