Андреа Пізано
| Андреа Пізано | |
 «Мадонна з немовлям» Андреа Пізано |
|
| Народився | 1290 Понтедера |
|---|---|
| Помер | 1348 Орв'єто |
| Національність | італієць |
| Ім'я при народженні | Andrea d'Ugolino |
| Інші імена | Andrea da Pontedera |
| Діяльність | архітектор, скульптор |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | Уголіно ді Ніно |
| Дружина | невідомо |
| Діти | 2 сини |
Андреа Пізано (*1290 — †1348) — італійський архітектор та скульптор, представник флорентійської школи.
Життєпис [ред.]
Походив із заможної родини. Народився у 1290 році у м.Понтедера поблизу Пізи. Звідси його друге ім'я Андреа да Понтедера. Його батько Уголіно ді Ніно був нотаріусом. Андреа з дитинства цікавився витворами мистецтва. Спочатку займався ювелірною справою. Згодом стає учнем скульптора Міно ді Джованні. Виконує разом з ним роботи для Собору Санта Марія ді Спіна у Пізі.
У 1325–1330 роках працював вже самостійно в Орв'єто, де створював оздоблення фасаду місцевого собору. У 1330 році переїздить до Флоренції. Того ж року отримує замовлення для виготовлення бронзових дверей для Баптистерія. Тут він вперше для оздоблення застосував форму складного чотирилисника. Після цього Андреа Пізано запрошує Джотто для прикрашення фасаду собору Санта-Марія дель Фьйоре. Після смерті останнього у 1337 році Пізано у 1340 році очолив роботи, стає головним майстрем собору. Побудував будинки для кліру, завершив зведення кампаніли, початої Джотто, виконав низку мармурових рельєфів у нижньому ярусі собору за малюнками Джотто. Водночас виконав декілька мармурових скульптур для Баптистерія. Також організує велику майстерню, що дало початок флорентійські школі скульптури. За свої досягнення отримує флорентійське громадянство.
У 1343 році Андреа Пізано переїздить до Пізи. Тут виконує низку скульптурних робіт на релігійні теми для впливових та заможних містян. Також займається оздобленням Пізанського собору та Санта Марії де Спіни. У 1347 році на запрошення місцевої громади поселяється в Орв'єто, де очолює роботи по завершенню будівництва великого собору в Орв'єто, що розпочав Лоренцо Маїтані. Втім помирає у 1348 році під час епідемії моровиці.
Родина [ред.]
Про дружину нічого невідомо. Мав двох синів — Ніно та Томазо, які стали учнями Пізано та продовжили його справу.
Джерела [ред.]
- Jonath Del Corso, Andrea, Nino e Tommaso Pisano attraverso i documenti degli archivi pisani, in Bollettino, pubblicazione periodica anno 2008, Pontedera 2008.
- Gert Kreytenberg, Andrea Pisano und die toskanische Skulptur des 14. Jahrhunderts, München, Bruckmann, 1984.
