Андреа Пізано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андреа Пізано
Andrea pisano, madonna col bambino, firenze, 1335 ca..JPG
«Мадонна з немовлям» Андреа Пізано
Народився 1290
Понтедера
Помер 1348
Орв'єто
Національність італієць
Ім'я при народженні Andrea d'Ugolino
Інші імена Andrea da Pontedera
Діяльність архітектор, скульптор
Конфесія католицтво
Батько Уголіно ді Ніно
Дружина невідомо
Діти 2 сини

Андреа Пізано (*1290 — †1348) — італійський архітектор та скульптор, представник флорентійської школи.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив із заможної родини. Народився у 1290 році у м.Понтедера поблизу Пізи. Звідси його друге ім'я Андреа да Понтедера. Його батько Уголіно ді Ніно був нотаріусом. Андреа з дитинства цікавився витворами мистецтва. Спочатку займався ювелірною справою. Згодом стає учнем скульптора Міно ді Джованні. Виконує разом з ним роботи для Собору Санта Марія ді Спіна у Пізі.

У 1325–1330 роках працював вже самостійно в Орв'єто, де створював оздоблення фасаду місцевого собору. У 1330 році переїздить до Флоренції. Того ж року отримує замовлення для виготовлення бронзових дверей для Баптистерія. Тут він вперше для оздоблення застосував форму складного чотирилисника. Після цього Андреа Пізано запрошує Джотто для прикрашення фасаду собору Санта-Марія дель Фьйоре. Після смерті останнього у 1337 році Пізано у 1340 році очолив роботи, стає головним майстрем собору. Побудував будинки для кліру, завершив зведення кампаніли, початої Джотто, виконав низку мармурових рельєфів у нижньому ярусі собору за малюнками Джотто. Водночас виконав декілька мармурових скульптур для Баптистерія. Також організує велику майстерню, що дало початок флорентійські школі скульптури. За свої досягнення отримує флорентійське громадянство.

У 1343 році Андреа Пізано переїздить до Пізи. Тут виконує низку скульптурних робіт на релігійні теми для впливових та заможних містян. Також займається оздобленням Пізанського собору та Санта Марії де Спіни. У 1347 році на запрошення місцевої громади поселяється в Орв'єто, де очолює роботи по завершенню будівництва великого собору в Орв'єто, що розпочав Лоренцо Маїтані. Втім помирає у 1348 році під час епідемії моровиці.

Родина[ред.ред. код]

Про дружину нічого невідомо. Мав двох синів — Ніно та Томазо, які стали учнями Пізано та продовжили його справу.

Джерела[ред.ред. код]

  • Jonath Del Corso, Andrea, Nino e Tommaso Pisano attraverso i documenti degli archivi pisani, in Bollettino, pubblicazione periodica anno 2008, Pontedera 2008.
  • Gert Kreytenberg, Andrea Pisano und die toskanische Skulptur des 14. Jahrhunderts, München, Bruckmann, 1984.

Шаблон:Commonsegory:Andrea Pisano