Андре Вейль
| Андре Вейль | |
| фр. André Weil | |
 |
|
| Андре Вейль | |
| Народився | 6 травня 1906 Париж, Франція |
|---|---|
| Помер | 6 серпня 1998 (92 роки) Прінстон, Нью-Джерсі, США |
| Галузь наукових інтересів | математика |
| Нагороди | Премія Вольфа (1979) |
Андре Вейль (фр. André Weil МФА: [ɑ̃dʁe vɛj]; 6 травня 1906, Париж — 6 серпня 1998, Прінстон) — французький математик, один з найвидатніших учених XX століття.
Народився в єврейській сім'ї з Ельзасу. Закінчив Вищу нормальну школу. Був учнем Жака Адамара та Еміля Пікара. Там він з Анрі Картаном, Клодом Шевалле, Жаном Дідоне та деякими іншими організував групу, яка пізніше стала знаменитою під ім'ям Ніколя Бурбаки. Під час Другої світової війни емігрує до США, де працює в Чиказькому університеті та Інституті перспективних досліджень в Прінстоні.
Вейль відомий фундаментальними роботами в області алгебраїчної геометрії, яку він зумів обґрунтувати з потрібним рівнем строгості, функціонального аналізу (особливо в області теорії міри та інтегрування в топологічних групах), але головним чином теорії чисел, до якої застосував апарат гомологічної алгебри (т.зв. «когомологій Галуа») і функціонального аналізу. У подальшому розвитку математики велику роль відіграли так звані гіпотези Вейля, які вказували на зв'язок дискретного світу алгебраїчних многовидів з безперервним світом топології (ці гіпотези були доведені головним чином А. Гротендіком та П. Делін). Значною мірою на його погляди вплинула філософія структуралізму, яка заполонила його завдяки особистому знайомству з К. Леві-Строс, до однієї з книг якого «Елементарні структури спорідненості» Вейль написав математичний додаток [1]. На думку Вейля та інших «Бурбаки» математика зводиться до вивчення математичних структур.
Лауреат премії Вольфа за 1979.
Найвідомішими його учнями були П. Картьє та П. Свіннертон-Дайер.
Його сестра Симона Вейль була відомим філософом. Родичем іншого знаменитого математика, Германа Вейля, А. Вейль не є, хоча і написав про його творчість разом з К. Шевалле статтю [2].
Зміст |
Книги [ред.]
Книги російською мовою: [ред.]
- Вейль А. (1972). Основы теории чисел. Москва: Мир. с. 408.
- Вейль А. Интегрирование в топологических группах и его применения. -М: ИЛ, 1950
- Вейль А. Введение в теорию кэлеровых многообразий. -М: ИЛ, 1961
- Вейль А. Эллиптические функции по Эйзенштейну и Крокенеру. -М: Мир, 1978
Книги англійською мовою [ред.]
- Arithmétique et géométrie sur les variétés algébriques (1935)
- Sur les espaces à structure uniforme et sur la topologie générale (1937)
- L'intégration dans les groupes topologiques et ses applications (1940)
- Foundations of Algebraic Geometry (1946)
- Sur les courbes algébriques et les variétés qui s’en déduisent (1948)
- Variétés abéliennes et courbes algébriques (1948)
- Introduction à l'étude des variétés kählériennes (1958)
- Discontinuous subgroups of classical groups (1958) Chicago lecture notes
- Basic Number Theory (1967)
- Dirichlet Series and Automorphic Forms, Lezioni Fermiane (1971) Lecture Notes in Mathematics, vol. 189,
- Essais historiques sur la théorie des nombres (1975)
- Elliptic Functions According to Eisenstein and Kronecker (1976)
- Œuvres Scientifiques, Collected Works, three volumes (1979)
- Number Theory for Beginners (1979) with Maxwell Rosenlicht
- Adeles and Algebraic Groups (1982)
- Number Theory: An Approach Through History From Hammurapi to Legendre (1984)
Його автобіограія:
- French: Souvenirs d’Apprentissage (1991) ISBN 3-7643-2500-3. Review in English by J. E. Cremona.
- English translation: The Apprenticeship of a Mathematician (1992), ISBN 0-8176-2650-6
Примітки [ред.]
Джерела [ред.]
- Weil A. Sur l'tude de certains types de bois de marriage (Systme Murngin). — С. Lvi-Strauss. Les structures lmentaires de la parent. P., 1949 (2 d. P., 1968).
- К.Шевалле, А. Вейль Герман Вейль Вейль Г. Избранные труды. Математика, теоретическая физика -М:, Наука, 1984
- http://www.nudecelebs.ru/bio/10729/
- Математична генеалогія Андре Вейля
