Андре Массон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Андре Массон (, 4 січня 1896 , Баланьї-сюр-Терен, Уаза — 28 жовтня 1987 , Париж) — французький художник.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 4 січня 1896 року в Баланьї-сюр-Терен (Уаза). Виріс у Бельгії, навчався живопису в Брюсселі , 1912 року повернувся до Франції й оселився в Парижі, познайомився з Максом Жакобом . Брав участь у Першій світовій війні, був важко поранений (1917). У 1922 році у нього придбали декілька робіт Гертруда Стайн і Ернест Гемінгвей . У 1923 році познайомився з Жуаном Міро , Антоненом Арто , Мішелем Лерісом, увійшов у коло сюрреалістів (у 1929 порвав відносини з Андре Бретоном). У 1924 році подружився з Жоржем Батаєм, надалі ілюстрував його книги, співпрацював у журналі «Ацефал», глибоко сприйняв його філософію еросу і насильства. У 1934 — 1936 перебував у Іспанії. Після окупації Франції нацистами за допомогою Варіана Фрая зміг виїхати з вішістської Франції й з 1940 до 1945 року проживав у США .

Творчість[ред.ред. код]

Массон глибоко вплинув на становлення абстрактного експресіонізму в США. Після повернення до Франції він працював в театрі, займався ілюстрацією книжок, розписав плафон паризького театру Одеон (1964). Лауреат Національної мистецької премії (1954). Йому присвячений документальний фільм Жана Гремійона «Андре Массон і чотири стихії» (1958).

Вибрані роботи[ред.ред. код]

Живопис[ред.ред. код]

Олія на полотні

  • Le Cimetière, 1924
  • L'Homme à l'orange, 1924
  • Les Musiciens, 1924, 36 x 27 cm[1]
  • Les Quatre éléments, 1924
  • Le Tombeau au bord de la mer, 1924
  • Les Constellations, 1925
  • La Raie, 1925, 40 x 55 cm[2]
  • Le Repas, 1925, 60 x 80|cm[3]
  • La Métamorphose des amants, 1926, 101 x 89|cm, Musée national d'art moderne, Paris[4]
  • L'Équarisseur , 1928
  • Pasiphaé, 1932, crayon de couleur, 49 x 63.8|cm[5]
  • Le Jet de sang, 1936, 127 x 100|cm, Centre national d'art et de culture Georges-Pompidou
  • Corrida, 1937, 90 x 84.2|cm, Galerie Louise Leiris 1999, Paris
  • Dans la tour du sommeil, 1938
  • Le Labyrinthe, 1938, Musée national d'art moderne
  • Le Chantier de Dédales, 1939
  • La Femme paralytique, 1939
  • Hôtel des oiseaux, 1939
  • Gradiva, 1939
  • Portrait d'André Breton, 1941
  • Enchevêtrement, 1941, Musée national d'art moderne
  • Massacre de chevaux », 1942, pastel sur carton[6]
  • La Pythie, 1943, Musée national d'art moderne
  • Terre érotique, 1943, encre de chine, Musée national d'art moderne
  • La Sybille, 1944
  • Le Sanglier, 1946
  • Miroir de la Tauromachie précédé de Tauromachie, texte de Michel Leiris, illustrations André Masson
  • Évocation d'Antonin Artaud, 1958
  • Duo, 1963, 92 x 60|cm[7]
  • Magie noire, 1964, 130 x 89 cm, galerie Hadrien-Thomas, Paris[8]
  • L'Âme de Napoléon, 1968
  • Poursuite, 82 x 116|cm[9]
  • Le Voyageur, 50 x 65|cm, Centre culturel de l'Yonne, Auxerre[10]
  • "Fringance", 1960, Collection Municipale de Saint-Priest, (Rhône)

Скульптура[ред.ред. код]

Бронза

  • La jeune fille au ballon vert à la bouche de pensée, assemblage d'objets, Exposition Internationale surréaliste, Paris, 1938. Збереглося лише фото.
  • Dans la forêt, 1941, 13 x 16 cm.
  • Femme tourmentée, 1941, 25,5 x 16 cm.
  • Mantes accouplées, 1942, 28,5 x 113 x 11,5 cm.
  • Répulsion, 1943, 8 x 13 cm.
  • Femme-feuille, 1943, 6,5 x 14,5 cm.
  • Bacchantes, 1964, 11,7 x 11,5 cm.
  • Saturne, 1964, 15,5 x 8 cm.
  • Femme-arbre, 1973, 1 m 20 в висоту.

Література[ред.ред. код]

  • André Breton,« Le Surréalisme et la Peinture », Paris, éd. Gallimard, 1965.
  • Jean-Claude Clébert,« Mythologie d'André Masson », Genève, éd. Pierre Cailler, 1971.
  • Daniel Guérin « Eux et Lui. suivi de commentaires, ornés de cinq dessins originaux d’André Masson ». Lille, 2000.
  • Armel Guerne « André Masson ou les autres valeurs », 2007.
  • Hubert Juin, « André Masson », Le musée de poche, Paris, 1963.
  • Jean-Clarence Lambert,« André Masson », Paris, éd. Filipacchi, 1979.
  • Françoise Levaillant,« Massacre de signes », Tokyo, Misuzu Shobo, 1995.
  • Georges Limbour et Michel Leiris « André Masson et son univers », Les Trois collines, Lausanne, 1947.
  • Georges Limbour « André Masson, dessins », collection "Plastique", Éd. Braun, Paris, 1951.
  • André Masson, « Entretiens avec Georges Charbonnier », préface de Georges Limbour, Julliard, Paris, 1958. Réédition en 1995 aux éditions André Dimanche, Marseille.
  • André Masson,« La Mémoire du monde », Genève, Skira, 1974 (entretiens avec Gaétan Picon).
  • André Masson,« Le Vagabond du surréalisme », entretiens avec Gilbert Brownstone, Paris, éd. Saint-Germain-des-Près, 1975.
  • André Masson, « Le Rebelle du Surréalisme », Paris, éd. Hermann, éd. 1976, (anthologie établie par Françoise Levaillant). Réédition en 1994.
  • André Masson,« Les Années surréalistes. Correspondance 1916-1942 », Lyon, La Manufacture, 1990 (édition établie et présentée par Françoise Levaillant, d’après le Doctorat de F. Levaillant, André Masson : Lettres choisies 1922 - 1942, Université de Paris I, Panthéon-Sorbonne, 1986).
  • Florence de Mèredieu « André Masson, les dessins automatiques », Blusson, 1988.
  • Stephan Moebius « Die Zauberlehrlinge. Soziologiegeschichte des Collège de Sociologie », Konstanz, 2006.
  • Bernard Noël,« André Masson, la chair du regard, Paris, Gallimard ‘coll. l'art et l'écrivain’, 1993.
  • René Passeron « André Masson et les puissances de signe », Denoël 1975.
  • José Pierre,« L’Aventure Surréaliste autour d’André Breton », Paris, éd. Filipacchi, 1986.
  • Clark V. Poling,« André Masson and the surrealist self », New Haven & London, Yale university press, 2008.
  • Michel Surya « Georges Bataille, la mort à l'œuvre, Gallimard, Paris, 1992.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Репродукція в журналі "Beaux-Arts magazine" n° 82, septembre 1990, p. 163
  2. Репродукція в журналі "Azart", hors-série n° 15, mars 2009, p. 20
  3. Репродукція в журналі "Beaux-Arts magazine" n° 71, septembre 1989, p. 20
  4. Репродукція в журналі "Beaux-Arts magazine" n° 90, mai 1991, p. 64
  5. Репродукція в журналі "Beaux-Arts magazine" n° 80, juin 1990, p. 21
  6. Репродукція в журналі "Beaux Arts magazine" n° 72, octobre 1989, p. 141
  7. Репродукція в журналі "Beaux-Arts magazine", n° 83, octobre 1990, p. 62
  8. Репродукція в журналі "Beaux Arts magazine" n° 72, octobre 1989, p. 28
  9. Репродукція в журналі "Beaux-Arts magazine », n° 77, mars 1990, p. 43
  10. Репродукція в журналі "Beaux-Arts magazine" n° 82, septembre 1990, p. 123

Посилання[ред.ред. код]