Андре Ґретрі
Андре Ернест Модест Ґретрі (фр. André-Ernest-Modeste Grétry; 9 лютого 1741, Льєж, Бельгія — 24 вересня 1813, Монморансі, Валь-д'Уаз) — французький композитор бельгійського походження.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народившись у місті Льєж в сім'ї скрипаля. В 1761-65 навчався у Рим, там же була поставлена перша опера Гретрі — «Збиральниця винограду». Перша комічна опера «Ізабель і Гертруда» була їм складена на наступний рік, в 1766 році в Женеві. На будинку, де він тоді проживав по Великій вулиці (Grand-Rue) зараз встановлена пам'ятна дошка. З 1767 жив у Парижі. Перебував під впливом естетики енциклопедистів, особливо Ж.-Ж. Руссо.
Всього ним було створено 15 опер і понад 40 комічних опер. Будучи директором Королівської опери, він не відразу прийняв Революцію і Наполеон а, довго залишався вірний королівської влади. Арія «Про Річард, мій король!» З опери «Річард Левине Серце» стала роялістським гімном під час Революції.
Дружина: художниця Жанна-Марія Грандон (Jeanne-Marie Grandon), дочка художника Шарля Грандона. Нагороджений орденом Почесного легіону. Був прийнятий в 1795 у у Французьку Академію.
Помер у Монморансі (Валь-д'Уаз). Похований на кладовищі Пер-Лашез у Франції, але його серце спочиває окремо в рідному місті Льєжі, перед Королівською Оперою Валлонії. Академія музики Льєжа носить його ім'я.
Список опер [ред.]
|
|
Література [ред.]
Собрано С. М. Грищенко.
- Роллан Р., Собрание музыкально-исторических сочинений, т. 4—Музыканты прошлых дней, пер. с франц., М., 1938
- Левашева О., Оперная эстетика Гретри, в кн.: Классическое искусство за рубежом, М., 1966
- Bobillier М., Gretry, sa vie et ses oeuvres, par M. Bronet (Marie Bobillier)…, P., 1884
- Wichmann H., Gretry und das musikalische Theater in Frankreich, Halle, 1929
- Degey M., A. M. Cretrv, [Brux., 1939];.
- Marsick P. L., A. M. Cretry, Brux., 1944
Les autres livres [ред.]
- Ср. Бретон, «Notice sur la vie et les ouvrages d’A.G.» (Париж, 1814)//Заметки о жизни и творчестве А. Г.;
- «Grétry en famille» (Париж, 1815)//Гретрі в семьї;
- ван Гульст, «Grétry» (Льєж, 1842).
