Андромеда (сузір'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андромеда
Андромеда
Латинська назва Andromeda
Род. відмінок Andromedae
Скорочення And
Пряме піднесення 1h m
межі від 22h 52m до 2h 31m
Схилення 40° '
межі від 21° ' до 52° 30'
Площа 722 кв.град. (19)
Зірки 3 яскравіше 3m
48 яскравіше 5,5m
Найяскравіша зірка Альферац 2,04m
Метеорні потоки Андромедіди
Суміжні сузір’я

Персей, Кассіопея, Ящірка, Пегас, Риби, Трикутник

Спостерігається у широтах між +90° i −37.°
Ввечері найкраще спостерігати протягом листопада.
Вечірня (21:00) кульмінація в листопаді.
Існує з античності, запропоноване

Андромеда (лат. Andromeda) — сузір'я північної півкулі зоряного неба, назване на честь героїні грецького міфу Андромеди, вродливої доньки Кассіопеї. Сузір'я доволі легко відшукати на небосхилі. Достатньо знайти Великий Квадрат, верхня ліва зоря якого є α Андромеди, яка разом з β,γ і δ утворюють майже пряму лінію. Примітне насамперед завдяки тому, що містить одну з найвідоміших галактик — Туманність Андромеди (М 31) — найближча до нас спіральна галактика, яку помітно навіть неозброєним оком. В середніх широтах сузір'я найкраще видно влітку, восени і зимою, найкраще — в листопаді.

Історія[ред.ред. код]

Сузір'я Андромеди із «Дзеркала Уранії», набору тематичних карток опублікованих у Лондоні, бл. 1825

Одне із стародавніх сузір'їв. Включене до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея Альмагест.

Існує кілька варіантів грецького міфу про Андромеду. В одному з них говориться, що Кассіопея вихвалялася своєю вродою, говорила, що красивіша за будь-яку німфу Посейдона, в іншому мати так вихваляла Андромеду[1][2]. За це Посейдон накликав на царство Кефея (батько Андромеди) Ефіопію морське чудовисько, яке спустошувало володіння царя. Дізнавшись від Оракула, що чудовисько зникне лише після того, як йому пожертвують Андромеду. Бідолашну дівчину прикували до скелі, але її врятував Персей, убивши потвору. Боги ж після смерті героїв перетворили їх на сузір'я, зокрема Кефей, Кассіопея, Персей і Андромеда знаходяться поряд в північній півкулі небесної сфери, а сузір'я Кит, яке асоціюється зі згаданим морським чудовиськом — в екваторіальній.

Помітні об'єкти[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

[http://wikisky.org/?object=And&zoom=2&locale=RU WIKISKY.ORG:Андрраки овени

  1. Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
  2. М. А. Кун Легенди і міфи давньої Греції