Алиськевич Андрій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Андрій Алиськевич)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Алиськевич
Народився 17 грудня 1870(1870-12-17)
Залуква, Галицька міська громада, Україна
Помер 25 березня 1949(1949-03-25) (78 років)
Прага, Чехословаччина
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
 Польська Республіка
Діяльність педагог, германіст, громадський діяч
Заклад Ужгородська гімназія
Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі

Андрі́й Антонович Алиське́вич[1] (17 грудня 1870, Залуква, нині Галицького району Івано-Франківської області — 25 березня 1949, Прага) — український педагог, науковий і громадський діяч, германіст.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вищу освіту (класична німецька та слов'янська філологія, історія мистецтв) здобув у Відні, Львові та Стирськім Градці.

Педагогічна діяльність. Перший період[ред. | ред. код]

Учителював у Львові (1895—1896) та Бродах (1896—1900). У цей період видав два наукові дослідження з історії німецької літератури (1898, 1900).

Від 1900 року — директор третьої, а згодом четвертої гімназій у Львові.

Член Руського педагогічного товариства, голова його редакційної комісії (1909).

Співзасновник і почесний член товариства «Взаємна поміч українського вчительства».

Редактор дитячого журналу «Дзвінок» у Львові (1904, 1906—1908).

1909 р. — директор жіночої учительської семінарії і міської школи імені Тараса Шевченка у Львові, а в серпні 1910 р. — директор гімназії в Перемишлі, де заснував для бідних учнів «Дешеву кухню», а дещо пізніше і бурсу (гуртожиток) під такою самою назвою.

Голова Товариства шкільної допомоги для бідних учнів імені святого Кирила.

Під час російської облоги Перемишля (1914—1915) вів учительський семінар і школу права у Відні, відтак знову повернувся до Перемишля, де працював до 1917 р.

1918—1919 роки — директор Дрогобицької української гімназії імені Івана Франка, делегат Української Національної Ради від міста Перемишль.

У Міністерстві народної освіти УНР[ред. | ред. код]

Під час польсько-української війни разом з урядом і армією перейшов Збруч і працював у Міністерстві народної освіти УНР в Кам'янці-Подільському. 1919 року — член Комітету для реформ середнього шкільництва. 12 вересня 1919 року зробив заяву про відмову брати участь у роботі комісії для технічного проведення реформи школи в Україні.

У травні 1919 року призначено радником міністерства та направлено делегатом до Відня й Праги для організації видання шкільних підручників.

На Закарпатті[ред. | ред. код]

Андрій Алиськевич, Директор Ужгородської державної реальної гімназії 1922-1938
Директор Ужгородської державної реальної гімназії 1922-1938

Залишився в Чехії, згодом переїхав до Закарпаття, де був директором гімназій у Берегові (1920—1922), Ужгородської гімназії (1922—1938) та гімназії у Великому Бичкові (1938—1939).

Від 1921 року розпочав пластову діяльність у Берегові, а згодом в Ужгороді. Був заступником начальника Пласту Підкарпатської Русі.

Працював у різних культурних і педагогічних товариствах на Закарпатті. Від 1925 р. — член головного відділення й касир педагогічного товариства.

На Закарпатті у 1920—1930-х роках співпрацював із педагогічною та дитячою періодикою. У дитячому журналі «Пчілка» публікував статті на просвітницькі теми.

Після угорської окупації Карпатської України 1939 виїхав до Моравії (Чехія).

Шкільні підручники з німецької мови[ред. | ред. код]

У співавторстві з Р. Гамчикевичем написав кілька підручників із німецької мови:

  • «Вправи німецкі для IV кляси середних шкіл» (Львів, 1913).
  • «Німецка препарація для IV кляси шкіл середних» (Львів, 1913).
  • «Німецкі вправи. Для другого класу шкіл середних» (Львів, 1914).
  • «Німецкі вправи для першого класу шкіл середних» (Львів, 1915).
  • «Німецкі вправи для ІІІ кляси середних шкіл», частина 1 (Перемишль, 1917).
  • «Словарець до вправ німецких для ІІІ кляси середних шкіл» (Перемишль, 1918).

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Гуцал П. Алиськевич Андрій Антонович // Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. — Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2018. — Т. 1: А–Ж. — С. 42-43. — ISBN 978-966-2067-44-6.