Любка Андрій Степанович
| Андрій Любка | |
 Андрій Любка |
|
| При народженні: | Андрій Степанович Любка |
|---|---|
| Дата народження: | 3 грудня 1987 (24 роки) |
| Місце народження: | Рига |
| Національність: | українець |
| Громадянство: |  Україна |
| Мова творів: | українська |
| Рід діяльності: | поет |
| Роки активності: | з 2004 року |
| Напрямок: | сучасна поезія |
| Жанр: | верлібр, римований вірш |
| Премії: |
Дебют-2007, "Київські лаври" (2011) |
| Твори на сайті Ukrcenter.com | |
| andrijlyubka.livejournal.com
|
|
Андрі́й Лю́бка (* 3 грудня 1987, Рига, Латвія) — український поет, перекладач і есеїст.
Народився в Ризі, де на той час навчалася його мама. Довгий час мешкав у місті Виноградів Закарпатської області. Закінчив Мукачівське військове училище. У 2009 році закінчив українську філологію Ужгородського національного університету.
Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007), «ТЕРОРИЗМ» (2008) та книжки прози "КІЛЕР. Збірка історій" (2012, ЛА "Піраміда", Львів). Вірші та перклади друкували у журналах «Київська Русь», «ШО», «Всесвіт», «Потяг-76», "Post-Поступ", альманахах «Джинсове покоління», «Карпатська саламандра», «Корзо», "Кур'єр Кривбасу" та ін.
У 2012 році в австрійському видавництві "BAES" видано збірку віршів автора, перекладених німецькою мовою - "Notaufname".
Учасник багатьох українських та міжнародних культурних заходів в Берліні, Москві, Варшаві, Києві, Празі, Стамбулі, Кракові, Інсбруку, Ляйпціґу, Львові, Одесі, Харкові, Дармштадті та ін.
Гостьовий редактор спеціального числа польського журналу "Tygiel Kultury", присвяченого сучасній українській культурі (Лодзь, 2010).
Колумніст видань ART Ukraine, Радіо Свобода, Контракти.
Стипендіат програми «Homines Urbani» Stowarzyszenie Willa Decjusza в Кракові, Польща (2009)
Стипендіат програми для письменників Ventspilshouse, Латвія (Вентспілс, 2010)
Стипендіат програми міністра культури Польщі "Gaude Polonia", Варшава, Польща (2010 та 2012)
Один із кураторів Міжнародного літературного фестивалю "Київські лаври - 2009".
Лауреат літературної премії «Дебют» (2007) та "Київські лаври" (2011).
Один із організаторів акцій в Ужгороді на підтримку Віктора Ющенка під час Помаранчевої революції. На президентських виборах у Білорусі в 2006 році юнак був спостерігачем на виборах та одним із групи радників кандидата в Президенти Аляксандра Мілінкевіча, брав участь у акціях протесту. Просидів 15 діб у білоруській в'язниці та був висланий з країни.[1]
У 2006-2008 роках очолював Студентський Парламент Ужгородського Національного Університету.
Творчість і перспективи юнака високо оцінив відомий письменник Юрій Андрухович.[2].
Окремі вірші перекладені Німецькою, Португальською, Російською, Білоруською, Чеською та Польською мовами.
[ред.] Цитати
| « | Я погоджуюся з думкою, що митець має бути поза політикою (бо інакше можна стати таким, як Павличко чи Драч або, борони Боже, Яворівський), але бувають моменти, коли той-таки письменник має висловити свою громадянську позицію[3]. | » |
| « | Ми живемо у ХХІ столітті, і Україну хотілося би бачити адекватною й цілеспрямованою. Тому – якщо вони й надалі не поділятимуть наші цінності і бридливо кривитимуться, коли я купуватиму квиток у Ялті, – Кримові й Донбасу справді треба дати можливість піти у вільне плавання. Єдине, на чому варто наголосити, це те, що Крим треба віддати кримським татарам, у цьому ми їм мусимо особливо допомагати, бо вони на нашому боці. Сльози ж про святу й соборну нашу земельку треба витерти і визнати, що Крим нашим ніколи не був. А якщо нам вдасться показати клас у розвитку, то років через двадцять Донецьк сам до нас попроситься, а ми вже тоді будемо вирішувати. Головне ж – не Донбас чи Крим, а Закарпаття й Буковина![3]. | » |
[ред.] Посилання
[ред.] Примітки
- ↑ Розмова з Андрієм Любкою (gazeta-uzhgorod.com)
- ↑ Андрій Любка вразив Львів наповал
- ↑ а б «Писати вірші і чистити кулемети» - інтрервю газеті "Молодий Буковинець"
