Андріолі Міхал Ельвіро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міхал Ельвіро Андріолі
Michał Andriolli fotografia.jpeg
"Фотопортрет Міхала Ельвіро Андріолі".
Народився 2 листопада 1836(1836-11-02)
Вільнюс, Литва
Помер 23 серпня 1893(1893-08-23) (56 років)
Наленчув, Польща
Проживання Карчев, Польща
Діяльність художник(маляр та графік), ілюстратор
Батько Франческо Андріолі

Міхал Ельвіро Андріолі, (*2 листопада1836, Вільнюс — 23 серпня 1893, Наленчув) — польський художник(маляр та графік), ілюстратор італійського походження, народжений у Литві. Представник романтизму.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у сім'ї Франческа Андріолі(*1794, Брентоніко — травень 1861, Вільнюс), різьбяра та декоратора, в минулому капітана військ Наполеона, який осів у Вільнюсі.

У 1855 році він став учнем у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури, де одним з викладачів був Саврасов Олексій Кіндратович.

У 1857 році він вступив до Петербурзької академії мистецтв.

Згодом(18601861 рр.) вдосконалював майстерність в Академії Святого Луки у Римі.

Після цього повернувся у Литву та прийняв участь у польсько-литовсько-українському національно-визвольному повстанні 19631964 рр. проти Російської імперії. Після поразки переховувався під прізвищем Малиновського, згодом Бржозовського, але в жовтні був арештований, засуджений і відправлений у Ригу до в'язниці. Після ув'язнення в 1864 році зумів втекти та дістатися спочатку до Лондону, а згодом і до Парижу.

У країну повернувся як уповноважений Польського Національного Комітету окупованих земель, в 1866 році був заарештований та висланий у В'ятку. Тут давав уроки малювання, в тому числі й для Анни Білінської, Віктора Васнецова[1] та його молодшого брата Аполінарія[2]. Помилуваний у 1871 році переїжджає працювати ілюстратором до Варшави, де у передмісті Мінська-Мазовецького купив палац із садом, та мешкав там до 1880 року. Потім оселився на північ від Карчева, де купив 200 га землі і в цьому маєтку понад Свідром, правою притокою Вісли, побудував окрім своєї вілли кілька будинків для здачі в оренду по своїм проектам, надаючи їм особливого стилю, який розповсюдився довкола. Також був одним із засновників організації відпочинку в Отвоцьку, чим значною мірою посприяв розвитку міста.

У березні 1883 році виїжджає до Парижу, де поселяється у Владислава Міцкевича — найстаршого сина Адама Міцкевича. Завдяки цьому започаткував контакти з видавцями у Франції та Англії, що посприяло отриманню замовлень на ілюстрації до книжок.

Надгробок могили Міхала Е. Андріолі

Похований на цвинтарі в Наленчуві.

Відомі учні[ред.ред. код]

Книжки, які ілюстрував Андріолі[ред.ред. код]

Галерея робіт[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Gabriela Socha, Andriolli i rozwój drzeworytu w Polsce, Ossolineum, Lwów-Wrocław 1988, s. 277, ISBN 83-04-02685-6. (пол.)
  • Janina Wiercińska, Andriolli. Opowieść biograficzna, Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, Warszawa 1981, ISBN 83-205-3215-9. (пол.)
  • Michał Elwiro Andriolli. Władysława Jaworska, Janina Wiercińska. ed. Andriolli – świadek swoich czasów; listy i wspomnienia. Wrocław-Warszawa (пол.)

Див. також[ред.ред. код]