Андріївська церква
| Андріївська церква | |
Андріївська церква |
|
| Інформація про будівлю | |
|---|---|
| Розташування | Київ, |
| Координати | |
| Архітектор | Бартоломео Растреллі |
| Скульптор | О. Антропов, Г. Левицький, І. Вишняков, П. Борисполець |
| Початок будівництва | 1744 |
| Кінець будівництва | 1767 |
| Стиль | бароко |
| Адреса | Київ, Андріївський узвіз, 23 |
| Належність | УАПЦ |
Андрі́ївська це́рква — барокова церква Св. Андрія у Києві.
Збудована в 1744—1767 роках (за іншими даними 1749—1754) за проектом архітектора Бартоломео Растреллі на Андріївській горі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Єлизаветою Петрівною, на місці Хрестовоздвиженської церкви. Крім цієї роботи, в Україні є ще одна споруда авторства Б. Растреллі — Маріїнський палац.
Входить до складу Національнoгo заповідника «Софія Київська». У наш час[Коли?] (2010 рік) знаходиться в аварійному стані.[1]
Зміст |
[ред.] Характеристика об'єкта
Висота церкви з хрестом — 46 м (зі стилобатом — 60 м); довжина — 30 м, ширина — 23 м.
Керівник будівництва — І. Мічурін; інтер'єр (різьблення, ліпнина, живопис) — О. Антропов, Г. Левицький, І. Вишняков, П. Борисполець та інші.
[ред.] Архітектура
Однокупольний храм з п'ятиглавим завершенням має форму хреста (31,5-22,7 м), в кутах якого розміщені декоративні вежі на масивних стовпах, що відіграють роль своєрідних контрфорсів. Зовні контрфорси прикрашені пілястрами й прикриті трьома парами колон з капітелями коринфського ордеру.
До храму з боку вулиці ведуть круті чавунні сходи.
Вся маса церкви спирається на двоповерховий будинок-стилобат з 8 кімнатами на кожному поверсі, стіни якого являють собою фундаменти церкви.
Навколо церкви — балюстрада, з якої відкривається мальовнича панорама Подолу й Дніпра.
[ред.] Інтер'єр церкви
Внутрішнє оздоблення церкви, розроблене Б.Растреллі, ближче до стилю барокко. Воно було виготовлене за формами українських різьбярів М. Чвітки, Я. Шевлицького, московських майстрів І. та В. Зиміних, П.Ржевського та інших.
Іконостас церкви оздоблено різьбленим позолоченим орнаментом, скульптурою й живописом, який 1754—1761 рр. виконали О. П. Антропов та І. Я. Вишняков. Антропову належать картини «Зішестя святого духа на апостолів», «Нагорні проповіді Христа» (прикрашають кафедру), композиція «Таємна вечеря» (у вівтарі) та інш.
У церкві є полотна «Вибір віри князем Володимиром» (невідомого автора) і «Проповідь апостола Андрія скіфам» (бл. 1847 р., укр. художника П. Т. Бориспольця); живопис у вівтарній частині церкви на зворотній стіні іконостаса створили художники І. Роменський й І. Чайковський.
На будівництво церкви витратили 23 500 штук цегли, 28 970 пудів цвяхів; на позолоту верхів — 1590 книжок і 20 аркушів листового золота.
У 1978—1979 рр. провели чергову реставрацію храму.
З 1968 року Андріївська церква була філією заповідника «Софійський музей». З 1990-х рр. перебуває в користуванні УАПЦ.
[ред.] Примітки
- ↑ Игорь Гурчик: Андреевская церковь может погибнуть / РИА Новости Украина
[ред.] Посилання
[ред.] Джерела
- Дегтярьов М.Г., Корнєєва В.І. Андріївська церква. - К.: Техніка, 1999. - 120 с.: іл.- (Нац. святині України) ISBN 966-575-122-0
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
