Андріївський обряд
Андрі́ївський обря́д (діалектні назви — «Андрія», «Андрея») — цикл обрядових дій, пов'язаних зі святом апостола Андрія Первозванного. Припадає на вечір 12 грудня. Його витоки — дохристиянські.
День Андрія справді парубоцький день. Ще в дохристиянські часи саме в цей період відзначали свято Калити, а християнська доктрина замінила його іменем апостола Андрія Первозваного. Проте пережитки старого залишились, зокрема, це виражається в т. зв. обрядах Калити, спеціально для яких дівчата випікали коржі, які мали назву «калети». Потім з цією обрядовою стравою влаштовувались різноманітні ігри та гадання
Існує дуже велика кількість описаних ворожінь, якими користувались дівчата на Андрія. Багато з них схожі з тими, які були на Катерини. Потрібно, наприклад, зняти взуття з лівої ноги і почати ним міряти відстань від столу до порогу, та дівчина, яка перша це зробить першою і вийде заміж.
Молодь в цей день влаштовувала різноманітні забави. Основна дія свята — це відкусування «калети». Печиво прив'язується якнайвище попід стелею, а потім хлопці та дівчата з зав'язаними очима мусять дострибнути до нього і відкусити шматок.
Раніше Андріївський обряд складався з прологу та 2-х частин. Пролог — підготов. період: винаймання хати для вечорниць, приготування ритуал. страв, принесення ворожил. атрибутів і запрошування парубків чи побратимів. Перша частина Андріївського обряду — дівоча, ворожильна; кожна дівчина — учасниця дійства випікала балабушок і клала на ослінчик, супроводж. магіч. замовляннями. Чийого балабушка пес з'їдав першим, та дівчина мала першою вийти заміж; якщо не вийде, то ще рік дівуватиме.
На Тернопільщині поширені ворожіння — на півневі та курці, відгадування предметів із зав'язан. очима, сіяння конопляного насіння довкола хати, запалювання ниток, виливання води на гарячий віск тощо.
Друга частина Андріївського обряду — прихід до хати парубків із подарунками. Дівчата перешкоджали їхньому приходові: перемотували мотузкою стежку, глузували, згодом запрошували за гостин. стіл. Після вечері тривали комічні ігри та забави. Найпошир. були ігри «Калета», «Сповідь», «Пошта», «Каву солодити», «Рвати рожу» та ін. Наприкінці вечорниць дівчата ходили попід вікна сусідів або родичів, калатали ложками і запитували: «Чи ви є всі?», на що чули відповідь: «Щоб повіддавалися всі!» Прийшовши на своє подвір'я, дівчата зрізали вишневу гілочку і ставили у воду: якщо до Різдва зацвіте, то дівчині щаслива доля на одруження. Парубки після вечорниць робили збитки: виносили на городи січкарні, знімали ворота чи хвіртки і несли на подвір'я майбутніх наречених. Найбільшим бешкетом вважали витягнути на дах хати сани або воза. Донині з Андріївський обряд збереглися дівочі ворожіння та хлопчачі збитки.
[ред.] Народні прикмети
Як ще до цього дня сніг не випав — зима буде теплою, а як з'явився — холодною.
[ред.] Література
- П. Смоляк. Андріївський обряд // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
