Андійці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андійці
Caucasus-ethnic andi.png
Регіон розселення народу
Загальна кількість 22 000 осіб
Найбільші розселення Дагестан
Близькі етнічні групи аварці
Мова андійська
Релігія суніти

Андійці (андії, самоназва Анда, гванал) — народ на заході Дагестану. Історичні аули розташовані на південних відрогах андійського хребта, по лівих притоках Андійського Койсу. Етнонім по великому аулу Анді (Ботліхський район).

Живуть у селах Шодрода, Чанк, Анді, Кванхідатлі, Гунха, Ашалі, Гагатлі, Зіло, Муні, Ортоколо, Рушуха, Джугут і Ріквані Ботліхського району, в аулі Новогагатлі та селищі Андійський Хасавюртовського району і в аулі Бутуш Бабаюртівському району. Спільно з іншими народами також живуть у аулах Аксай, П'ятирічка, Кокрек Хасавюртовського району. Багато переселенців також живуть в Кизилюртівському, Бабаюртівському, Новолакському, Кизлярському і Тарумівському районах.

Говорять на андійській мові, яка має два діалекти — верхньоандійський і ніжньоандійський. Серед андійців поширена аварська, російська, а серед чоловіків також чеченська мова. Писемність на основі кирилиці.

Віруючі андійці — мусульмани-суніти (з XIV століття).

На 2002 рік в Росії 21,808 чоловік ідентифікували себе як андійці, з них 21,270 в Дагестані. За деякими оцінками чисельність андійців може перевищувати 30,000 осіб.

Андійці є найбільшим з андійських народів, до яких також відносяться ахвахці, багулали, ботліхці, годоберінці, каратинці, Тиндаль, чамалали.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.