Аневризма
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аневри́зма (грец. ανευρυσμα — розширення) — більш-менш обмежене розширення просвіту артерії, яке має різне походження.
[ред.] Види й етіологія
Аневризма поділяються на справжні і несправжні.
- Справжні аневризми, найчастіше викликані сифілісом чи атеросклерозом, утворюються всіма шарами зміненої судинної стінки.
До справжніх аневризм належить аневризма серця, яка являє собою обмежене випинання його стінки.
- Несправжні (травматичні) аневризми виникають внаслідок ушкодження судинної стінки, найчастіше при вогнепальному пораненні. При цьому біля артерії утворюється зв'язаний з її просвітом крововилив, обмежений навколишніми тканинами. Останні формують стінку аневризми.
[ред.] Лікування
Розвиток судинної хірургії в СРСР зумовив значні досягнення в лікуванні аневризми. Видатну роль у цій справі відіграли праці рад. українських хірургів Я. І. Пивовонського та О. П. Кримова.
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
