Анексія
Ане́ксія (лат. annexio — приєднання) — це насильницьке захоплення державою всієї або частини території іншої держави або народу і включення її до свого складу. За міжнародним правом анексія — один з видів агресії і спричиняє міжнародно-правову відповідальність.
Анексію слід відрізняти від окупації, яка сама по собі не призводить до зміни юридичної приналежності території. Так, наприклад, Боснія і Герцеговина, що перебувала під окупацією (тобто фактичним контролем) Австро-Угорщини з 1878-го, була анексована нею тільки в 1908 році, а до того вважалася формально територією Османської імперії.
Як правило, в результаті анексії місцеве населення приєднаної території у складі держави, що здійснила анексію, утворює етнічну (національну) меншину, а відносно етнічного (національного) ядра, від якого її відірвано, — діаспору автохтонного походження.
Зміст |
Вживання терміну в російськомовній літературі часів Радянського Союзу [ред.]
Відомий політичний діяч Російської імперії В. Ульянов, що пізніше очолив уряд Радянської Росії, стверджував 1916 року, що поняття анексії невіддільне від поняття самовизначення націй. «Ясно, що анексією можна і слід вважати лише приєднання території супроти волі її населення». У той же час він писав, що анексією «не можна назвати усяке приєднання «чужої» території», «не можна вважати усяке насильницьке, воєнне, приєднання, бо ж проти насильства, якщо воно застосовується в інтересах маси населення та в інтересах прогресу людства, соціалісти заперечувати не можуть» [1]. У такий спосіб виправдовувалися анексії Росії.
У радянській історичній та пропагандистській літературі термін «анексія» не застосовувався щодо СРСР. Так, наприклад, говорилося про анексію Румунією Бессарабії 1918 року, або ж Судетської області Німеччиною 1938 року. У той же час відносно територій, включених до складу СРСР за час від 1939 до 1941,— частини Польщі (Західна Україна, Західна Білорусь), Латвії, Литви, Естонії),— завжди вживалися терміни «возз'єднання» чи «приєднання», як для територій, що раніше входили до складу Російської імперії.
Анексію Радянським Союзом частини Польщі 1939 року Англія та США визнали лише на Потсдамській конференції 1945 року, а на анексію Латвії, Литви, Естонії дали у той час лише мовчазну згоду. Остаточно результати анексій Радянського Союзу у Європі були закріплені Гельсінською угодою 1975 року.
Приклади анексій [ред.]
- 1783 - Російська імперія анексувала Кримське ханство.
- 1820 - 1821 - анексія Судану Єгиптом.
- 1833 - Великобританія анексувала Фолклендські острови.
- 1848 - Франція анексувала Алжир.
- 1861 - Іспанія анексувала Домініканську Республіку.
- 1900 - США анексували Гавайські острови.
- 1908 - Австро-Угорщина анексувала Боснію і Герцеговину (боснійська криза).
- 1910 - Японія анексувала Корею.
- 1914 - Великобританія анексувала Єгипет.
- 1914 - Великобританія анексувала Кіпр, що до цього належав Туреччині.
- 1918 - Румунія анексувала Бессарабію, до того що входила до складу Росії.
- 1920 - Туреччина окупувала і анексувала Західну Вірменію і частину Східної Вірменії (Карська область)[2].
- 1938 - Німеччина анексувала Австрію, яка до цього була незалежною державою (аншлюс нім. anschluβ, буквально — приєднання).
- 1980 - Ізраїль анексував Східний Єрусалим, а в 1981 - сірійські Голанські висоти.
- 1990 - Ірак окупував і анексував Кувейт.
Твердження про анексію у зовнішньополітичних виступах [ред.]
Перебування на території Абхазії і Південної Осетії військових сил Російської федерації грузинська сторона називає анексією[3].
Примітки [ред.]
- ↑ Ленин В. И. Полное собрание сочинений. Издание пятое. Том 27. Август 1915 — червень 1916. — М.: Изд-во политич. лит-ры, 1973.— С. 462.
- ↑ http://www.noravank.am/ru/?page=theme&thid=6&nid=1887
- ↑ В Грузії назвали визнання незалежності Осетії анексією її територій
Джерела [ред.]
- Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В.А.Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2003 —
- ISBN 966-00-0632-2
- Т. 1 : А—В. — 2003. — 688 с. : іл. —
- ISBN 966-00-0734-5
