Анемія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анемія
118 0z1.jpg
Червоні кров'яні тільця
МКХ-10 D50-D64
МКХ-9 280

-285

DiseasesDB 663
MedlinePlus 000560
eMedicine med/132 emerg/808

emerg/734

MeSH D000740

Анемія, недокрів'я, малокрів'я (від грец. ἀναιμία — «відсутність крові») — захворювання, пов'язане із зменшенням кількості червоних кров'яних тілець (еритроцитів) або нижча від нормальної кількість гемоглобіну в крові. Тим не менш, вона викликає зниження рівня кисню, пов'язане із здатністю кожної молекули гемоглобіну, через деформацію або відсутність чисельного розвитку, як в деяких інших типів дефіциту гемоглобіну. Гемоглобін (знаходиться всередині еритроцитів) зазвичай переносить кисень з легень у тканини, анемія призводить до гіпоксії (недостатність кисню) в органах. Оскільки всі клітини людини потребують кисень для життя, різні ступені анемії можуть мати широкий діапазон клінічних наслідків.

Анемія є найпоширенішим захворюванням крові. Є кілька видів анемії, що спричиняються різними причинами. Анемія може бути класифікована в різних формах. Три основні класи анемії включають надмірну втрату крові (гостра, така як кровотеча або хронічна за рахунок низьких обсягів втрат), надмірне руйнування клітин крові (гемоліз) або брак червоних кров'яних тілець (неефективне кровоутворення). Існують два основних підходи: «кінетичний» підхід, що включає в себе оцінку розвинення, руйнування і втрати, і «морфологічний» підхід, який групує анемії за розміром червоних клітин у крові. Морфологічний підхід використовує швидкий доступ і низьку вартість тестування у лабораторії.

Термінологія[ред.ред. код]

У «Російсько-українському медичному словнику», виданому у 1920 р. під головуванням професора Корчак-Чепурківського максимально повно подавалася питома народна українська лексика або, в разі відсутності потрібних українських слів, терміни творилися із морфем української мови, максимально уникаючи запозичень. Але в 1930-ті роки з'явилися спеціальні бюлетені, у яких були надруковані цілі низки українських медичних термінів, що підпадали під заборону. Серед інших, з ужитку був вилучений і термін «недокрів'я»[1], який здавна використовувся для означення анемії[2]. Стилістично збагачена вже на той час українська медична національна лексика була повністю знекровлена і майже зникла з фахового спілкування.

Причини[ред.ред. код]

В цілому, причинами анемії можуть бути класифіковані, як порушення виробництва червоних клітин крові (еритроцитів), підвищення РБК руйнування (гемолітична анемія), втрата крові і рідини, перевантаження (гіперволемія). Дійсно, найпоширенішою причиною анемії є втрата крові, але це звичайно не викликає стійких симптомів, якщо після порушення РБК виробництво розвивається, причиною найчастіше є дефіцит заліза. Може бути складовою паранеопластичного синдрому при різноманітних злоякісних новоутвореннях.

Діагностика[ред.ред. код]

Анемія, як правило, діагностується повним аналізом крові. Крім зниження числа еритроцитів і рівня гемоглобіну, автоматичні лічильники також вимірюють розмір червоних кров'яних клітин методом проточної цитометрії, яка є важливим інструментом класифікації причини анемії. Розгляд пофарбованого мазка крові за допомогою мікроскопа також може бути корисним, а іноді необхідним у тих регіонах світу, де автоматизація аналізу є менш доступною. У сучасних лічильниках, чотири параметри (еритроцити, гемоглобін, середній еритроцитарний гемоглобін і середня концентрація еритроцитарного гемоглобіну) вимірюються, розраховуються в порівнянні із значеннями з поправкою на вік і стать.

ВООЗ Гемоглобінові пороги, які використовуються для визначення анемії (1 г / дл = 0,6206 ммоль / л)
Вік і стать Гемоглобіновий поріг (г/дл) Гемоглобіновий поріг (моль/л)
Діти (0.5-5.0 років) 11.0 6.8
Діти (5-12 років) 11.5 7.1
Підлітки (12-15 років) 12.0 7.4
Жінки, не вагітні (>15 років) 12.0 7.4
Жінки вагітні 11.0 6.8
Чоловіки (>15років) 13.0 8.1

«Кінетичний» підхід до анемії, став поширеніший, ніж у минулому у великих медичних центрах США та деяких інших багатих країнах, через те що вони мають можливість визначити рекулоцитний індекс. Ретикулоцити є кількісною мірою виробництва кісткового мозку в нових червоних кров'яних тільцях. Ретикулоцитний індекс виробництва розраховується співвідношенням рівня до анемії і ступенем, на який ретикулоцити збільшилися у відповідь на анемію. Якщо ступінь анемії має важливе значення, навіть «нормальна» величина ретикулоцитів насправді, можливо, відображає неадекватну відповідь. У ручній експертизі, діяльність кісткового мозку також може бути оцінена якісно у тонких зміна в чисельності та морфологія еритроцитів шляхом огляду під мікроскопом. Новостворених еритроцитів, як правило, дещо більше, ніж старих еритроцитів і виявляється поліхромазія. Оцінка еритропоезу може допомогти оцінити, наскільки кістковий мозок буде в змозі компенсувати втрати, і з якою швидкістю. Якщо причина не очевидна, лікарі використовують інші тести: ШОЕ, феритину, сироваткового заліза, трансферину, РБК фолієвої кислоти, рівні сироваткового вітаміну В12, електрофорезу гемоглобіну, ниркових функціональних тестів (наприклад, креатиніну в сироватці). Коли діагноз залишається недослідженим, дослідження кісткового мозку дозволяє безпосередньо для розгляду попередників еритроцитів.

Класифікація[ред.ред. код]

Виробництво проти знищення або втрати[ред.ред. код]

«Кінетичний» підхід до анемії дає те, що багато хто стверджує, є найбільш клінічно-виправданим у класифікації анемії. Ця класифікація залежить від оцінки ряду гематологічних показників, зокрема, кров ретикулоцитів (попередників зрілих еритроцитів). Клінічні ознаки втрати або знищення включають ненормальну мазку периферійної крові з ознаками гемолізу, підвищене ЛДГ припускаючи руйнування клітин; або клінічні ознаки кровотечі, такі як рентгенографічні результати, або відверта кровотеча. Нижче наводиться спрощена схема такого підходу:

 
 
 
 
 
 
 
 
Анемія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ретикулоцитів індекс виробництва показує, неадекватну реакцію виробництва до анемії.
 
 
 
Ретикулоцитів індекс виробництва показує адекватну відповідь на анемію = поточний гемоліз або крововтрата без проблем виробництва РБК.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Немає клінічних даних пов'язаних із гемолізом або крововтратою: чистий розлад виробництва.
 
Клінічні прояви і патологічий MCV: гемоліз або збиток, і хронічний розлад виробництва.
 
Клінічні прояви і нормальний MCV = гострий гемоліз або збитки без достатнього часу , щоб компенсувати, для виробництва кісткового мозку.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Макроцитарна анемія (MCV> 100)
 
Нормоцитарна анемія (80 <MCV <100) (80<MCV<100)
 
 
Мікроцитарна анемія (MCV <80)
 
 
 
 

* Наприклад, серповидно-клітинна анемія з накладеним дефіцитом заліза; хронічна кровотеча шлунка і дефіцит В12 і фолієвої кислоти, а також інші випадки анемії з більш ніж однією причиною.

Розмір червоних клітин крові[ред.ред. код]

При морфологічному підході, анемії класифікують за розміром еритроцитів у крові, це робиться або автоматично, або на мікроскопічному дослідженні мазка периферичної крові. Розмір знаходить своє відображення в середньому об'ємі еритроцитів (MCV). Якщо клітини дрібніші, ніж звичайно (до 80), анемія, як кажуть, мікроцитарна, якщо вони нормального розміру (80-100), нормоцитарна, і якщо вони більше, ніж звичайно (більше 100), анемія класифікується як макроцитарна. Ця схема швидко викриває деякі з найпоширеніших причин анемії; наприклад, мікроцитарна анемія часто є результатом дефіциту заліза. У клінічному обстеженні, MCV буде одним з перших шматків інформації, так що навіть серед лікарів, які вважають «кінетичний» підхід кориснішим філософськи, морфологічний залишається важливим елементом класифікації та діагностики. Ось схематичне уявлення про те, як розглядати анемії з MCV в якості відправної точки:

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анемія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Макроцитарна анемія (MCV>100)
 
 
 
 
 
Нормоцитарна анемія (MCV 80–100)
 
 
 
 
 
Мікроцитарна анемія (MCV<80)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Високий індекс ретикулоцитів
 
 
 
 
 
Низький рівень ретикулоцитів
 
 
 
 


Інші характеристики, які видно на мазку периферичної крові можуть надати цінні підказки про більш специфічний діагноз, наприклад, ненормальні білі клітини крові можуть вказувати на причину в кістковому мозку.

Гіпер анемія[ред.ред. код]

Гіпер анемія важка форма анемії, в якій гематокрит нижче 10%.

Рефракторна анемія[ред.ред. код]

Рефракторна анемія це анемія, яка не піддається лікуванню. Вона часто розглядається на другому плані стосовно мієлодиспластичних синдромів. Залізодефіцитна анемія може бути рефракторною, як клінічний прояв шлунково-кишкові проблеми, яка руйнує метаболізм заліза.

Градіація анемії[ред.ред. код]

ВООЗ Градіація анемій:

  • Ступінь 1 (легка форма анемії): 10 г / дл
  • Ступінь 2 (помірна анемія): 7-10 г / дл
  • Ступінь 3 (важка анемія): нижче 7 г / дл

Національний інститут раку Градація анемії:

  • Ступінь 0 (у межах норми) 12.0-16.0 г / дл для жінок і 14.0-18.0 г / дл для чоловіків
  • Ступінь 1 (м'який) 10 г / дл до рівня в межах норми
  • Ступінь 2 (середній) 8,0-10,0 г / дл
  • Ступінь 3 (важкий перебіг) 6.5-7.9 г / дл
  • Ступінь 4 (небезпечний для життя) <6,5 г / дл

Етимологія[ред.ред. код]

Термін походить від давньогрецького ἄναιμος анемія (anaimos) «безкровний» і складається з префікса αν (в) «не, ні, ні», а слово αἷμα (Хаїма) «крові».

Ознаки та симптоми[ред.ред. код]

Анемія розвивається невизначено у багатьох людей, і симптоми можуть бути незначними або розпливчастими. Ознаки та симптоми можуть бути пов'язані, власне, з анемією, або першопричиною.

Найчастіше, люди з анемією розповідають про неспецифічні симптоми: відчуття слабкості, або втому, загальне нездужання, а іноді і погану концентрацію. Вони можуть також повідомити про задишку (утруднене дихання) при фізичному навантаженні. При дуже важкій анемії, організм може компенсувати недостатність кисню за рахунок збільшення частоти серцевих скорочень. Пацієнт може мати симптоми, пов'язані з цим, такі як серцебиття, стенокардія (у випадку наявності захворювання серця), переміжна кульгавість на ногах, і симптоми серцевої недостатності.

При огляді ознаки можуть включати блідність (блідність шкірних покривів, слизових оболонок і нігтів), але це не є надійною ознакою. Це може бути ознакою конкретної причини анемії, наприклад, койлоніхія (на дефіцит заліза), жовтяниця (при анемії результатом знищення червоних кров'яних тілець — при гемолітичній анемії), деформація кісток (відбувається при таласемії) або вирази на ногах (буває при серповидно-клітинній анемії). При важкій анемії, можуть бути ознаки гіпердинамічного кровообігу: тахікардія (збільшення частоти роботи серця), що збільшує пульс, відчуття шумів, і серцева гіпертрофії лівого шлуночка (збільшення). Також можуть бути ознаки серцевої недостатності.

Синдром неспокійних ніг частіше зустрічається у пацієнтів із залізодефіцитною анемією. Менш поширені симптоми можуть включати набряк ноги чи руки, хронічну печію, розпливчасті синці, блювання, підвищене потовиділення.

Лікування[ред.ред. код]

Лікування анемії направлено в першу чергу, на ліквідацію причин.

Мегалобластна анемія лікуються шляхом усунення причин (наприклад, лікування хвороби солітера) і парентеральне введення вітаміну В12 або вітаміну В6.

Якщо причиною є недостатнє формування крові генетичні дефекти, потрібне лікування, або трансплантація кісткового мозку. Загалом, при повільному переході (приблизно протягом декількох місяців) в результаті анемії пацієнти краще себе почувають, ніж при гострому переході, що обумовлено масивним крововиливом в протягом декількох годин, тому що організм адаптується до тривалої відсутністі гемоглобіну. Гостра кровотеча лікується переливанням еритроцитів концентратів. Точного значення, потрібної кількості переливання крові, не існує. Замість цього слід розглядати в додаток до крові тривалість, тяжкість та причини анемії, і історії, віку та клінічного стану пацієнта. Служби донорства крові в ДРК використовуються в випадку зниження гематокриту в результаті гострої крововтрати нижче 30% хворих у критичному стані з серцево-судинними захворюваннями і 20% в здорових пацієнтів.

Еритропоетин є глікопротеїном, гормоном, який є чинником зростання для формування червоних кров'яних тілець (еритроцитів) в крові (кровотворення) має важливе значення. Еритропоетин, епоетин альфа, в основному використовується в лікуванні анемії у діалізних пацієнтів, у яких кров порушується через утворення ниркової недостатності, і після циклів хіміотерапії.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]