Аненербе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Емблема Аненербе

Анене́рбе (нім. Ahnenerbe — «Спадок предків», повна назва — «Німецьке товариство з вивчення давньої германської історії та спадку предків») — організація, створена для вивчення традицій, історії та спадку германської раси.

Заснована 1 липня 1935 року Генріхом Гіммлером, Германом Віртом та Вальтером Дарре.

З січня 1939 року входила до складу СС.

Штаб-квартира Аненербе знаходилась в замку Вевельсбург. Генеральний секретар — Вольфрам Зіверс. Керівник медичних програм Август Хірт.

Початковою метою товариства Аненербе був пошук доказів теорії расових переваг німців шляхом історичних, антропологічних та археологічних досліджень.

Історія[ред.ред. код]

Передісторія[ред.ред. код]

В 1928 році Герман Вірт видав книгу «Походження людства», в якій стверджував, що біля витоків людства стоять дві протораси: «нордична», яка є духовною расою з Півночі, і прибульці з південного континенту Гондвана, охоплені низинними інстинктами, раса Півдня. У книзі він повідомив, що звірі — це особливий вид істот, який в принципі відрізняється від людини. Він протиставив високодуховну людину і людину-звіра, яка є не тільки не людиною (як звичайні звірі), а й анти-людиною. Причиною деструктивних процесів у суспільстві нордичної раси («гіперборейців»), згідно з Віртом полягало у появі расового змішання гіперборейців з безсловесним і примітивними істотами звіроподібних, що населяли інший континент — Гондвану (його погляди надалі були науковим обґрунтуванням для проведення нацистами так званої «расової гігієни»).

Істоти з Півдня пародіювали мову, так як використовували мовні концепції для підпорядкування їх грубою конкретикою речей. Їх мова є анти-мовою, а замість думки і зведення конкретного предмета до ідеї думка людей-тварин перетворюється на спотворення інтелектуальних пропорцій, у причину розумової недуги — це анти-думка, коли вклоняються самому предмету-фетишу або навіть сатанинському анти-богу, або ж це інтелектуальне виродження може призвести до матеріалізму, світу об'єктів. Таких істот він називає людьми-об'єктами.[1]

Створення угруповування[ред.ред. код]

Більша частина досліджень Аненербе пов'язана з окультизмом. Товариство було поділено на 50 відділів, що займалися вивченням кельтів, скандинавської міфології, рунічного символізму, теорії Світового льоду Ганса Гербигера та багатьма іншими питаннями.

У 1936 році Генріх Гімлер переконав Отто Рана вступити до Аненербе, пообіцявши майже необмежене фінансування його проекту з пошуків Святого Грааля. Цей проект став одним з найвідоміших аспектів діяльності товариства. В наступному році Отто Ран наклав на себе руки, після того як був покараний за гомосексуалізм. Товариство Аненербе прийняло версію Рана про те, що Святий Грааль знаходився у катарів, та продовжило пошуки в районі гори Монсегюр після його смерті.

Структура Аненербе[ред.ред. код]

  • Президент: Генріх Гіммлер
  • Директор, науковий куратор: Вальтер Вюст
  • Адміністративне управління: Вольфрам Зіверс
  • Фінансове управління: Фітцнер.
  • Фонд «Спадщина предків»: Бруно Гальки
  • Видавництво Фонду «Спадщина предків». Керівник — Фрідхельм Кайзер. Знаходилося в берлінському районі Далем.

За різними джерелами, кількість відділів «Спадщини предків» коливається від 13 до 50, що пов'язано з поступовим розростанням організації. Тридцять п'ять наукових відділень перебували під керівництвом професора Фюста з Мюнхена.

Список відділів:

  • Дослідницький відділ астрономії. Керівник — Філіпп Фаут
  • Дослідницький відділ біології. Керівник — Вальтер Грайте
  • Дослідницький відділ ботаніки. Керівник — барон Філіпп фон Лютцельбург
  • Дослідницький відділ геології і мінералогії. Керівник — Рольф Хьоне
  • Дослідницький відділ розкопок. Керівник — Рольф Хене, тоді Ханс Шляйф, після нього — Герберт Янкун
  • Дослідницький відділ німецького мистецтва. Керівник — Емеріх Шаффран. Відділ почав свою роботу 15 травня 1938 р., а вже в кінці року був закритий.
  • Дослідницький відділ геральдики та родових емблем. Керівник — Карл Конрад Руппель
  • Дослідницький відділ німецької архітектури. Керівник — Мартін Рудольф
  • Дослідницький відділ німецької філології та місцевого фольклору. Керівник — Бруно Швейцер
  • Дослідницький відділ природознавства доісторичного періоду. Керівник — Рудольф Шютрумпф
  • Дослідницький відділ індогерманських і фінських культурних зв'язків. Керівник — Ірьє фон Гренхаген. Відділ функціонував у 1937–1939 рр..
  • Дослідницький відділ карстів і печер (для військових цілей). Керівник — Ханс Бранд
  • Дослідницький відділ метеорології і геофізичних досліджень. Керівник — Ханс Роберт Скултетус
  • Навчально-дослідний відділ ентомології і боротьби з паразитами. Керівник — Едуард Май.
  • Навчально-дослідний відділ генетики рослин. Керівник — Хайнц Брюхер
  • Навчально-дослідний відділ індогерманских арійської культури та мов. Вивчення санскрит а і ведичного мови. Керівник — Вальтер Вюст.
  • Навчально-дослідний відділ індогерманских німецької культури та мов. Керівник — Ріхард фон Кінлі
  • Навчально-дослідний відділ історії індоєвропейської релігії. Керівник — Отто Хут
  • Навчально-дослідний відділ народних легенд, казок і саг (був розпущений незабаром після його створення). Керівник — Йозеф Плассманн
  • Навчально-дослідний відділ німецької культури та місцевого фольклору. Керівник — Йозеф Плассманн.
  • Навчально-дослідний відділ народної медицини (вивчення цілющих трав, проіснував до 1939 рік а). Керівник — Олександр Берг
  • Дослідницький відділ насипних жилих пагорбів. Керівник — Вернер Хаарнагель
  • Дослідницький відділ препарування рослин. Керівник — Ернст Пфолем
  • Дослідницький відділ прикладної геології. Керівник — Йозеф Віммер
  • Дослідницький відділ прикладної соціології мови. Керівник — Георг Шмідт-Рор
  • Дослідницький відділ середніх віків і новітньої історії. Керівник — Герман Леффлер
  • Навчально-дослідний відділ Близького Сходу. Керівник — Віктор Християн
  • Відділення досліджень індогерманської німецької музики. Керівник — Альфред Квельмальц
  • Навчально-дослідний відділ германістики. Керівник — Вільгельм Тойдт. Пізніше відділом керував Бруно Швейцер, тоді Йозеф Плассманн
  • Навчально-дослідний відділ німецької фольклористики. Керівник — Ріхард Вольфрам
  • Навчально-дослідне відділення німецької традиції та етнографії. Керівник — Генріх Хармьянц
  • Навчально-дослідний відділ топографії та ландшафтного символізму. Керівник — Вернер Мюллер
  • Навчально-ісследователскій відділ давньої історії. Керівник — Франц Альтхайм
  • Навчально-дослідний відділ образотворчого та прикладного природознавства. Керівник — Едуард Тратц
  • Навчально-дослідний відділ кельтських народів. Керівник — Людвіг Мюльхаузен
  • Навчально-дослідний відділ середньовічної латинської мови. Керівник — Пауль Леманн
  • Навчально-дослідний відділ історії індогерманских німецького права. Керівник — Вільгельм Ебель
  • Навчально-дослідний відділ історії первісного суспільства. Керівник — Густав Беренс.
  • Навчально-дослідний відділ історії первісної історії. Керівник — Аззіен Боммерс.
  • Навчально-дослідний відділ конярства. Керівник — Ернст Шефер
  • Дослідницький відділ класичної філології та Стародавнього світу. Керівник — Рудольф Тілль, одночасно очолював латинське відділення; грецьким відділенням керував Франц Дірльмайєр
  • Навчально-дослідний відділ культури Північної Африки. Керівник — Отто Ресслер
  • Навчально-дослідний відділ з письмен і символів. У 1935–1938 рр.. керівником був Герман Вірт. Включав сектор дослідження символів (керівник — Карл Теодор Вайгель). Згодом Вайгель став керівником відділу. Відділ був пізніше об'єднаний з відділом рунології.
  • Навчально-дослідний відділ рунології. Керівник — Вольфганг Краузе
  • Навчально-дослідний відділ філософії. Керівник — Курт Шиллінг
  • Відділ «Німецький науковий потенціал в дії». Керівник — Ханс Шнайдер
  • Відділення досліджень окультних наук. Дослідження з парапсихології, спіритизму, окультизму та інших офіційно заборонених у Німеччині наук.
  • Навчально-дослідний відділ Центральної Азії та експедицій. Керівник — Ернст Шефер
  • Зондеркоманда «Н» (Аш). Створення картотеки відьом і збір даних про процеси проти відьм. Керівник — Рудольф Левін

Відділи, про діяльність яких немає відомостей:

  • Дослідницький відділ зоогеографії та зооісторії.
  • Дослідницький відділ загального природознавства.
  • Дослідницький відділ остеології.

Інститут наукових досліджень цільового військового значення.

Національні підвідділи Аненербе:

Бібліотека «Спадщини предків» розташовувалася в замку Оберайхльберг поблизу Ульма. Бібліотекарем була Аннегрет Шмідт.

Також товариством були проведені археологічні дослідження в Кафірістані, на Тибеті, а також на островах Ла-Маншу, в Румунії, Болгарії , Хорватії, Польщі, Греції та інших країнах Європи.

Аненербе в Україні[ред.ред. код]

Гімлер в Криму (розглядає жмут бавовни)

За повідомленнями журналу «Музеї України» в окупованій Україні діяло 7 зондеркоманд Аненербе. Аненербе в Україні очолював обергрупенфюрер Вафен СС доктор Похл. Дослідження, розшуки, розкопки зондеркоманди Аненербе проводили у Києві, Могильові, Брянську, Криму, Мінську, Вінниці, Дніпропетровську, Тирасполі, Харкові, Херсоні, Миколаєві та ін. містах і регіонах.[3]

Зокрема в Криму передбачалося створити Кримські колонії Gotengau, або «гот район» — назва на честь кримських готів, які оселилися там і, як вважалося, були арійськими предками німців[4]

Експедиції Аненербе[ред.ред. код]

Товариство Аненербе організовувало археологічні експедиції в Румунію, Болгарію, Хорватію, Польщу, Грецію, Кафіристан, на острови Ла-Маншу та у Тибет. Також була організована велика експедиція в Антарктиду.

«Спадщина предків» і германська історія[ред.ред. код]

З початком Другої світової війни, фахівці організації «Спадщина предків» слідуючи за частинами вермахту, брали участь у розграбуванні європейських музеїв і бібліотек. Вони перш за все вибирали експонати, які пов'язані з давньогерманською історією.

17 липня 1940, за дорученням фюрера на підставі наказу шефа Верховного командування вермахту від 5.07.1940 Розенбергом був створений Айнзацштаб,[5] відділення якого були у всіх великих містах Європи. У ньому працювало близько 350 фахівців, які вели розкопки, шукали і знаходили стародавні стоянки і навіть скарби.[6]

«Спадщина предків» і СС[ред.ред. код]

Використання живих людей для антигуманних дослідів було не єдиним в організації з СС. Родоводи, складені для будь-якого керівника рейху, були інструментом тиску і шантажу в руках рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера. З точки зору нацистської расової теорії наявність слов'ян або євреїв у родоводі була компрометуючим фактом. Всі ці матеріали увійшли у досьє Гіммлера.[7] Есесівці, що входять до «Спадщини предків», керували проектом створення «зброї відплати» — Фау-2. До припинення своєї діяльності Аненербе являла собою велику бюрократичну машину, котра подібно Спруту охоплювала найрізноманітніші сфери діяльності.

Окремі факти[ред.ред. код]

Аненербе в комп'ютерних іграх[ред.ред. код]

  • У серії комп'ютерних ігор « Крах Аненербе» гравець (вояк опору) бореться проти Аненербе й солдатів СА. Кістяк Аненербе нібито становлять елітні солдати СС, яких воскресили з мертвих за допомогою порошку, який було винайдено у німецьких лабораторіях Тибету.
  • У комп'ютерній грі «BloodRayne» Рейн намагається розібратися в організації Аненербе, шукає артефакти, потрапляє в лабораторії, скоює серію вбивств німецьких воєначальників, мутантів. Протягом гри Рейн стикається з мутацією паразитів-демонів, які породили дослідження організації Аненербе.
  • У грі Uncharted III Дрейк намагається віднайти скарби свого прадідуся (пірата) і натрапляє на спогади Аненербе

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]