Аненербе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Емблема Аненербе

Анене́рбе (нім. Ahnenerbe — «Спадок предків», повна назва — «Німецьке товариство з вивчення давньої германської історії та спадку предків») — організація, створена для вивчення традицій, історії та спадку германської раси.

Заснована 1 липня 1935 року Генріхом Гіммлером, Германом Віртом та Вальтером Дарре.

З січня 1939 року входила до складу СС.

Штаб-квартира Аненербе знаходилась в замку Вевельсбург. Генеральний секретар — Вольфрам Зіверс. Керівник медичних програм Август Хірт.

Початковою метою товариства Аненербе був пошук доказів теорії расових переваг німців шляхом історичних, антропологічних та археологічних досліджень.

Зміст

Історія [ред.]

Передісторія [ред.]

В 1928 році Герман Вірт видав книгу «Походження людства», в якій стверджував, що у витоків людства стоять дві протораси: «нордична», яка є духовною расою з Півночі, і прибульці з південного континенту Гондвана, охоплені низинними інстинктами, раса Півдня. У книзі він повідомив, що звірі - це особливий вид істот, який в принципі відрізняється від людини. Він протиставив високодуховну людину і людину-звіра, яка є не тільки нелюдиною (як звичайні звірі), а й антилюдиною. Причиною деструктивних процесів у суспільстві нордичної раси («гіперборейців»), згідно з Віртом полягало у появі расового змішання гіперборейців з безсловесним і примітивними істотами звіроподібних, що населяли інший континент - Гондвану (його погляди надалі були науковим обгрунтуванням для проведення нацистами так званої «расової гігієни»).

Істоти з Півдня пародіювали мову, так як використовували мовні концепції для підпорядкування їх грубою конкретикою речей. Їх мова є антимовою, а замість думки і зведення конкретного предмета до ідеї думка людей-тварин перетворюється на спотворення інтелектуальних пропорцій, у причину розумової недуги - це антидумка, коли вклоняються самому предмету-фетишу або навіть сатанинському антибогу, або ж це інтелектуальне виродження може призвести до матеріалізму, світу об'єктів. Таких істот він називає людьми-об'єктами.[1]

Створення угруповування [ред.]

Більша частина досліджень Аненербе пов'язана з окультизмом. Товариство було поділено на 50 відділів, що займалися вивченням кельтів, скандинавської міфології, рунічного символізму, теорії Світового льоду Ганса Гербигера та багатьма іншими питаннями.

У 1936 році Генріх Гімлер переконав Отто Рана вступити до Аненербе, пообіцявши майже необмежене фінансування його проекту з пошуків Святого Грааля. Цей проект став одним з найвідоміших аспектів діяльності товариства. В наступному році Отто Ран наклав на себе руки, після того як був покараний за гомосексуалізм. Товариство Аненербе прийняло версію Рана про те, що Святий Грааль знаходився у катарів, та продовжило пошуки в районі гори Монсегюр після його смерті.

Структура Аненербе [ред.]

  • Президент: Генріх Гіммлер
  • Директор, науковий куратор: Вальтер Вюст
  • Адміністративне управління: Вольфрам Зіверс
  • Фінансове управління: Фітцнер.
  • Фонд «Спадщина предків»: Бруно Гальки
  • Видавництво Фонду «Спадщина предків». Керівник - Фрідхельм Кайзер. Знаходилося в берлінському районі Далем.

За різними джерелами, кількість відділів «Спадщини предків» коливається від 13 до 50, що пов'язано з поступовим розростанням організації. Тридцять п'ять наукових відділень перебували під керівництвом професора Фюста з Мюнхена.

Список відділів:

Відділи, про діяльність яких немає відомостей:

  • Дослідницький відділ зоогеографії та зооісторії.
  • Дослідницький відділ загального природознавства.
  • Дослідницький відділ остеології.

Інститут наукових досліджень цільового військового значення.

Національні підвідділи Аненербе:

Бібліотека «Спадщини предків» розташовувалася в замку Оберайхльберг поблизу Ульма. Бібліотекарем була Аннегрет Шмідт.

Також товариством були проведені археологічні дослідження в Кафірістані, на Тибеті, а також на островах Ла-Маншу, в Румунії, Болгарії , Хорватії, Польщі, Греції та інших країнах Європи.

Аненербе в Україні [ред.]

Гімлер в Криму (розглядає жмут бавовни)

За повідомленнями журналу "Музеї України" в окупованій Україні діяло 7 зондеркоманд Аненербе. Аненербе в Україні очолював обергрупенфюрер Вафен СС доктор Похл. Дослідження, розшуки, розкопки зондеркоманди Аненербе проводили у Києві, Могильові, Брянську, Криму, Мінську, Вінниці, Дніпропетровську, Тирасполі, Харкові, Херсоні, Миколаєві та ін. містах і регіонах.[3]

Зокрема в Криму передбачалося створити Кримські колонії Gotengau, або "гот район" - назва на честь кримських готів, які оселилися там і, як вважалося, були арійськими предками німців[4]

Експедиції Аненербе [ред.]

Товариство Аненербе організовувало археологічні експедиції в Румунію, Болгарію, Хорватію, Польщу, Грецію, Кафіристан, на острови Ла-Маншу та у Тибет. Також була організована велика експедиція в Антарктиду.

«Спадщина предків» і германська історія [ред.]

З початком Другої світової війни, фахівці організації «Спадщина предків» слідуючи за частинами вермахту, брали участь у розграбуванні європейських музеїв і бібліотек. Вони перш за все вибирали експонати, які пов'язані з давньогерманською історією.

17 липня 1940, за дорученням фюрера на підставі наказу шефа Верховного командування вермахту від 5.07.1940 Розенбергом був створений Айнзацштаб,[5] відділення якого були у всіх великих містах Європи. У ньому працювало близько 350 фахівців, які вели розкопки, шукали і знаходили стародавні стоянки і навіть скарби.[6]

«Спадщина предків» і СС [ред.]

Використання живих людей для антигуманних дослідів було не єдиним в організації з СС. Родоводи, складені для будь-якого керівника рейху, були інструментом тиску і шантажу в руках рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера. З точки зору нацистської расової теорії наявність слов'ян або євреїв у родоводі була компрометуючим фактом. Всі ці матеріали увійшли у досьє Гіммлера.[7] Есесівці, що входять до «Спадщини предків», керували проектом створення «зброї відплати» - Фау-2. До припинення своєї діяльності Аненербе являла собою велику бюрократичну машину, котра подібно Спруту охоплювала найрізноманітніші сфери діяльності.

Окремі факти [ред.]

Аненербе в комп'ютерних іграх [ред.]

  • У серії комп'ютерних ігор " Крах Аненербе" гравець (вояк опору) бореться проти Аненербе й солдатів СА. Кістяк Аненербе нібито становлять елітні солдати СС, яких воскресили з мертвих за допомогою порошку, який було винайдено у німецьких лабораторіях Тібету.
  • У комп'ютерній грі "BloodRayne" Рейн намагається розібратися в організації Аненербе, шукає артефакти, потрапляє в лабораторії, скоює серію вбивств німецьких воєначальників, мутантів. Протягом гри Рейн стикається з мутацією паразитів-демонів, які породили дослідження організації Аненербе.

Див. також [ред.]

Література [ред.]

  • Проект «Аненербе». Наследие предков и Третий рейх, Телицын В. Л., АСТ, 2001 рік, ISBN 5-17-006056-4
  • Воробьевский Ю., «Аненербе — оккультный меч рейха», Эксмо, 2004 рік, ISBN 5-699-06279-3
  • Цибулькін В. В. СС-Аненербе: розсекречені файли [Текст] / В. В. Цибулькін, І. П. Лисюк. — К. : [б. в.], 2010. — 288 с. ISBN 2000070166833

Примітки [ред.]

  1. ↑ Дугін О. Г. Гіперборейська теорія (рос.)
  2. ↑ # g14-6 Скорочений переклад допиту Зіверса у справі нацистських медиків від 29 червня 1945 року
  3. ↑ Віктор Тригуб. Бурштинова кімната, Вервольф, Аненербе та інші скарби фюрера
  4. ↑ Pringle, Heather, The Master Plan: Himmler’s Scholars and the Holocaust, Hyperion, 2006. (Gratzer, Walter Bruno (2001). The Undergrowth of Science: Delusion, Self-deception, and Human Frailty. Oxford University Press. pp. 235–236. ISBN 0-19-860435-1
  5. ↑ СЕБТА Тетяна Миколаївна: Архівні джерела про українські культурні цінності, вивезені нацистами в роки II світової війни
  6. ↑ Ганс-Ульріх фон Кранц. Аненербе. Op. cit, c. 69
  7. ↑ Ганс-Ульріх фон Кранц. Аненербе. Op. cit, c. 72


Crystal Clear app korganizer.png Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити.
Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!.

Це повідомлення варто замінити точнішим.

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аненербе&oldid=12286583