Анзянг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анзянг
в'єт. An Giang
An Giang in Vietnam.svg
Адм. центр Лонгсюєн
Найбільше місто Лонгсюєн, Тяудок, Тантяу
Країна В'єтнам
провінція дельта Меконга
Офіційна мова в'єтнамська
Населення
 - повне 2 144 772 (2009) (6)
 - густота 606,38 жителів/км² (16)
Етнікон в'єты, кхмери, китайці, тями
Площа
 - повна 3 536,8 км²
Часовий пояс UTC+7
Веб-сторінка www.angiang.gov.vn
Код ISO 3166-2 VN-24

Анзянг (в'єт. An Giang, 安 江 省) — провінція В'єтнаму, розташована у дельті річки Меконг. З західної та північно-західної сторони межує з Камбоджею, з південного заходу — з провінцією Кьєнзянг, з півдня — з Кантхо, зі сходу — з Донгтхап. Площа провінції — 3536,8 км², населення — близько 2 144 772 чоловік[1].

Клімат і положення[ред.ред. код]

Клімат Анзянг тропічний мусонний з двома яскраво вираженими сезонами. Середня температура — 27 °C. Сезон дощів, який приносить південно-західний мусон, що дме з Індійського океану, триває зазвичай з травня по листопад. Середня хмарність у сезон дощів дорівнює 6,9. 90 % від загального річної кількості опадів припадає на сезон дощів. Середня вологість повітря у сезон дощів становить 84 % (у деякі місяці вологість повітря досягає позначки 90 %).

Сухий сезон у провінції Анзянг зазвичай припадає на період з грудня по квітень. У цей час середня хмарність становить 3,1. У квітні найчастіше реєструється максимальна температура за весь рік (зазвичай вона коливається у проміжку 36°С — 38°С). Середня вологість на початку сухого сезону становить 82 %, у середині — 78 %, в кінці — 72 %.

Крайня північна точка провінції — громада Кханьян повіту Анфу — розташована на 10°57'північної широти; найпівденніша точка — громада Тхоайзянг повіту Тхоайшон — на 10°12' північної широти; найзахідніша точка — громада Віньзя повіту Чітон — на 104°46' східної довготи; найсхідніша точка — громада Біньфиоксуан повіту Темою — на 105°35' східної довготи. Максимальна відстань з півночі на південь — 86 км; зі сходу на захід — 87,2 км.

Природні ресурси[ред.ред. код]

Анзянг багата природними ресурсами. Земельні ресурси:44,5 % території провінції — це алювіальні грунти; лужні алювіальні грунти займають 27,5 %, древні алювіальні — 7,3 %. Мінеральні ресурси:граніт (7 млрд м³), піщаник (400 млн м³), глинозем (40 млн м³), каолін (2,5 млн тонн), торф (16,4 млн тонн) і т. д. У провінції також йде промислове освоєння лісових районів.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

  • Місто Лонгсюен
  • Невелике місто Тяудок
  • Невелике місто Тантяу
  • Повіт Анфу (An Phú)
  • Повіт Тяуфу (Châu Phú)
  • Повіт Тяутхань (Châu Thành)
  • Повіт Темой (Chợ Mới)
  • Повіт Футан (Phú Tân)
  • Повіт Тантяу (Tân Châu)
  • Повіт Тхоайшон (Thoại Sơn)
  • Повіт Тіньб'єн (Tịnh Biên)
  • Повіт Чітон (Tri Tôn)
Краєвид у повіті Тіньбьєн

Населення[ред.ред. код]

Анзянг — одна з найнаселеніших В'єтнамських провінцій. Згідно з загальним переписом 1989 року, населення провінції становило 1 773 666 осіб (у 2004 році кількість населення провінції досягла позначки 2 170 100 осіб) і включала 17 національностей. Найбільшими були вє — 94,3 %; китайці — 1,009 %; чами — 0,65 %; кхмери — 4,04 %. Релігійний склад населення можна представити за переписом сільських жителів (на 2004 р. сільське населення становило 80 % від усього населення провінції): 44,66 % — буддизм; 42,68 % — Хоа Хао; 3,85 % — Као Дай; 3,18 % — християнство (католицизм); 0,64 % — іслам; 2,76 % — інші релігійні вірування; 2,24 % — атеїзм.

Історія[ред.ред. код]

Достеменно невідомо, коли перші в'єтнамські поселенці з'явилися на території Анзянга. Згідно з переказами, цими землями проходив полководець Нгуєнів, Нгуєн Хиу Кинь (16501700), який відвідав своїх одноплемінників, що проживали тут. Він також дозволив деяким своїм солдатам оселитися на березі річки Меконг у районі Тяудока, Тяуфу, Тантяу, Темой з тим, щоб займатися тут землеробством. Великий внесок в освоєння цих земель в'єтнамським населенням зробив ще один знаменитий в'єтнамський полководець Тхоай Нгок Хау (1761–1829). З 1818 року він був призначений главою області Віньтхань (сучасний Анзянг), при ньому було розгорнуто широке будівництво селянських будинків. Тхоай Нгок Хау також керував будівництвом декількох каналів у цьому регіоні, що в'єтнамському населенню дозволило освоювати нові землі.

На початку XIX століття територія Анзянга була форпостом у боротьбі з Таїландом. При Мінь Манзі, у 1832 році, Анзянг отримав статус провінції, ставши таким чином однією з шести провінцій Намбо. За даними міністерства цивільних справ, у провінції Анзянг у 1847 році проживало 22 998 повнолітніх чоловіків.

У середині 1860-х років територія провінції була захоплена французами.

Народилися[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]