Аниченко Володимир Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аниченко Володимир Васильович
біл. Уладзімір Васілевіч Анічэнка
Народився 20 липня 1924(1924-07-20)
Янівка, Q4538219?, Хотимський район, Могильовська область, Білоруська РСР, СРСР
Помер 2 лютого 2001(2001-02-02) (76 років)
Гомель, Білорусь
Країна  СРСР
 Білорусь
Діяльність мовознавець, славіст, belarussist, викладач університету
Alma mater Білоруський державний університет
Галузь мовознавство[1], слов'янознавство[1], Білорусознавство[1] і діахронічне мовознавство[1][1]
Заклад Інститут мовознавства імені Якуба Коласаd
Гомельський державний університет імені Франциска Скорини
Вчене звання професор[d]
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Нагороди

Володи́мир Васи́льович Аниче́нко (20 липня 1924, с. Янівка, тепер Хотимського району Могильовської області — 2 лютого 2001, Гомель) — білоруський мовознавець, доктор філологічних наук (1970), професор (1971), заслужений діяч науки БРСР (1976).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив 1952 Білоруський державний університет в Мінську.

З 1955 працював в Інституті мовознавства АН Білорусі.

З 1970 — завідувач кафедри білоруської і російської мов, з 1975 — завідувач кафедри білоруської мови Гомельського університету.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор праць з історії білоруської мови:

  • «Хрестоматія з історії білоруської мови», ч. 1—2, 1961—1962;
  • «Олександрія», 1962;
  • «Словник мови Скорини», т. 1—2, 1977—1984

Автор посібників зі східнослов'янсьих мов для вузів, де широко використав і український матеріал:

  • «Морфологія східнослов'янських мов» (1973),
  • «Історична лексикологія східнослов'янських мов» (1978),
  • «Історична фонетика східнослов'янських мов» (1982),
  • «Мови східних слов'ян» (1989).

Один з авторів «Історичної лексикології білоруської мови» (1970).

Досліджував білорусько-українські писемно-мовні зв'язки донац. періоду:

  • монографія «Білорусько-українські писемно-мовні зв'язки», 1969;
  • статті «Скорининські традиції на Україні», 1968;
  • «Українська лексична варіантність у старобілоруській писемності давнього часу», 1972;
  • «Українізми в білоруській писемності XV—XVII ct.», 1975).

Нагороди[ред. | ред. код]

Лауреат Державної премії (1988), нагороджений медаллю Ф. Скорини (1996). Удостоєний ордена Преподобного Сергія Радонежського. За бойові заслуги нагороджений орденами Вітчизняної війни II ступеня, медалями.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Czech National Authority Database

Література[ред. | ред. код]