Анна Клевська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна Клевська
нім. Anna von Kleve
Народилася не раніше 21 вересня 1515 і не пізніше 22 вересня 1515, не раніше 28 червня 1515 і не пізніше 1 липня 1515 або 1515[2]
Дюссельдорф, Графство Берг, Священна Римська імперія
Померла 16 липня 1557 або 17 липня 1557(1557-07-17)[1][2]
Лондон, Королівство Англія
·злоякісна пухлина
Поховання Вестмінстерське абатство
Країна Німеччина
Діяльність аристократка
Знання мов німецька і англійська
Титул Королева-консорт Англії
Посада Consort of Englandd
Термін 6 січня9 липня 1540
Попередник Джейн Сеймур
Наступник Кетрін Говард
Конфесія католицька церква і лютеранство
Рід Ламаркиd
Батько John III, Duke of Clevesd[3][4]
Мати Maria of Jülich-Bergd[3][4]
Родичі Марія-Елеонора Клевська, Марія I Тюдор, Єлизавета I і Едвард VI
Брати, сестри Сибілла Клевська[3], Вільгельм[d] і Amalia of Clevesd
У шлюбі з Генріх VIII[3]
Волосся біляве волосся
Автограф

Анна Клевська (англ. Anne of Cleves; 22 вересня 1515 — 16 липня 1557) — королева-консорт Англії, четверта дружина Генріха VIII, донька герцога Клевського.

Принцеса[ред. | ред. код]

Народилась в 1515 році поряд із містом Дюссельдорф у Німеччині третьою дочкою Йоганна III, герцога Клевського, і Марії Юліх-Берзької. Анну, як і сестер, виховувала мати, і її освіта була зведена до необхідного мінімуму. Вона могла читати та писати рідною мовою, але не знала ні латини, ні французької, не вміла співати, танцювати та грати на музичних інструментах.

Після смерті у пологах третьої дружини Генріха VIII Джейн Сеймур, матері довгоочікуваного принца Едуарда, король почав шукати нову дружину, щоб отримати ще одного сина на випадок смерті нащадка.

Томас Кромвель, що прагнув альянсу з німецькими протестантами проти Священної Римської імперії, запевнив короля, що йому потрібно одружитися з принцесою-лютеранкою. Кромвель послав придворного художника Ганса Гольбейна написати портрет Анни та її сестри Амелії (яка теж розглядалась як кандидатка), наказавши намалювати їх якомога гарнішими. Гольбейн значно прикрасив Анну, що перехворіла свого часу на натуральну віспу. Тим часом Генріху пропонували до шлюбу багатьох француженок та герцогиню Міланську, яка відмовилася знаменитою фразою «Якщо б я мала дві голови, я б з радістю одну віддала Королю Англії, але на жаль вона в мене лише одна». Генріх обрав Анну Клевську, чий портрет був найгарнішим після герцогині Міланської. Політичним мотивом була потреба Англії в герцозі Клевському в ролі союзника, який правив лютеранською Німеччиною.

Генріх, жадаючи побачити нову дружину, наніс їй неофіційний візит. Але побачивши Анну, він розчарувався, втім, оскільки шлюб скасувати було не можна, не подав знаку і прийняв її за правилами етикету.

Королева[ред. | ред. код]

6 січня 1540 року в Гринвічі відбулось весілля, на якому Генріх VIII сказав:

«Мілорди, якщо б не світ і моя держава, я б ніколи не зробив того, що повинен»

і подивився на Томаса Кромвеля.

Анні Клевській було важко в новій країні: вона говорила лише рідною мовою, а старша донька Генріха VIII Марія Тюдор, фанатична католичка, спочатку ненавиділа нову мачуху за її релігію. Але згодом королева добилася поваги і любові всіх дітей короля. Під впливом дружби з Марією Тюдор, Анна Клевська прийняла католицизм.

Попри це, її шлюб з Генріхом тривав шість місяців. Король не любив її, і влітку 1540 року оголосив шлюб недійсним, призначивши їй пенсію. Томаса Кромвеля 28 липня 1540 року стратив за звинуваченням у державній зраді.

Примітки[ред. | ред. код]