Анна Комніна

А́нна Комніна́ (грец. Άννα Κομνηνή) (1 грудня 1083—†1153) — візантійська принцеса, старша дочка імператора Візантії Олексія I Комніна і Ірини Дукени. Одна з перших жінок-істориків.

У дитинстві Анна була обручена з Костянтином Дукою, сином і співправителем імператора Михайла VII Дуки і Марії Багратіоні, своїм далеким родичем. Передбачалося, що після смерті Олексія Костянтин успадкує престол Візантії, проте після того, як у імператора народився син Іоанн, необхідність у цьому політичному альянсі відпала, Костянтин був позбавлений всіх привілеїв, а Анна у віці 14 років вийшла заміж за кесаря Никифора Вріеннія. Попри те, що шлюб був вимушений склався він щасливо. Анна Комніна займалася літературою, захоплювалася теологією, астрологією та медициною. Чудово освічена, вона мала гострий розум та сильний характер. Після смерті батька у 1118 Анна брала участь в змові з метою усунення від влади свого брата Іоанна та посадити на престол чоловіка. За це була вислана в монастир, де й перебувала до самої смерті. Тут на схилі літ вона закінчила історичну працю присвячену життю та правлінню свого батька. У 1137 році після смерті чоловіка Анна продовжила історичну працю Никифора Вріеннія «Історичні записки».

Авторка «Олексіади», історичного оповідання про епоху правління свого батька, Олексія Комніна. «Олексіада» є одним з найвідоміших джерел з історії Візантії часів Хрестових походів і описує події 1069-1118 років.

Шлюби і діти

У шлюбі з кесарем Нікіфором Врієннієм народила декількох дітей, зокрема:

1. Олексій Вріенній Комнін (біля 1102 — між 1161 і 1167)
2. Іоанн Дука (біля 1103 — не раніше 1173)
3. Ірина II Дукена (біля 1105 — ?)
4. Марія Вріенна Комніна (1107 — ?)

Джерела

• Средневековый мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник / Е. Д. Смирнова; Л. П. Сушкевич; В. А. Федосик. — Минск: Беларусь, 1999. — 383 с.; — ISBN 985-01-0151-2 (рос.)

Посилання

• Анна Комніна. Олексіада (рос.)