Анна Марія Саксонська
| Анна Марія Саксонська | |
| Anna Maria von Sachsen | |
| Народилася | 4 січня 1836 Дрезден, Королівство Саксонія |
|---|---|
| Померла | 10 лютого 1859 (23 роки) Неаполь, Королівство Обох Сицилій |
| Національність | німкеня |
| Ім'я при народженні | Анна Марія Максиміліана Стефанія |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | Йоганн I |
| Матір | Амалія Августа Баварська |
| Рід | Веттіни, Габсбурги |
| Чоловік | Фердинанд IV |
| Діти | Марія Антонія |
Анна Саксонська (нім. Anna von Sachsen), повне ім'я Анна Марія Максиміліана Стефанія Кароліна Йоганна Луїза Ксаверія Непомусена Алоїзія Бенедікта Саксонська (нім. Anna Maria Maximiliane Stephania Karoline Johanna Luisa Xaveria Nepomucena Aloysia Benedicta von Sachsen), (* 4 січня 1836 — † 10 лютого 1859) — саксонська принцеса з династії Веттінів, донька короля Саксонії Йоганна I та баварської принцеси Амалії Августи, дружина астрійського ерцгерцога і спадкоємця Великого герцоґства Тосканського Фердинанда.
Зміст |
Життєпис [ред.]
Анна народилась 4 січня 1836 року у Дрездені. Вона була сьомою дитиною і четвертою донькою в сім'ї саксонського кронпринца Йоганна та його дружини Амалії Августи Баварської. Дівчинка мала трьох старших братів: Альберта, Фрідріх Августа та Георга і трьох сестер: Марію Августу, Єлизавету та Марію Сидонію. Згодом народились менші: Маргарита та Софія.
Дядько Фрідріх Август II помер у 1854 і королем Саксонії став батько дівчинки, Йоганн. Того ж року Анна познайомилася із Фердинандом Тосканським, сином Леопольда II, що близько товаришував з Йоганном.
24 листопада 1856 року, за три тижні після весілля молодшої сестри Маргарити, у Дрездені Анна взяла шлюб із Фердинандом. Нареченій було 20, нареченому — 21. З цього приводу Анну було нагороджено орденом Зіркового хреста. На початку 1858 вона народила доньку:
- Марія Антуанетта (1858—1883) — мала слабке здоров'я, через це стала абатисою Терезіанського інституту шляхтянок в Градчанах.[1] Померла від туберкульозу у віці 25 років. У ХХ столітті з'явились чутки про її одруження у 1880 із кронпринцем Рудольфом[2] і, навіть, народження сина.[3][4] [5]Проте, документально це не підтверджено.
Невдовзі Анна знову завагітніла. Та взимку, під час подорожі до Неаполя, захворіла на черевний тиф,[6] і у неї трапився викидень. Від ускладнень принцеса померла за кілька днів. 17 березня 1859 її з почестями поховали у базилиці Святого Лоренцо у Флоренції. У церкві святої Клари в Неаполі, поруч з похованнями Бурбон-Сицилійських принців, було зведено кенотаф.
У квітні герцогська родина через народне повстання була змушена залишити Флоренцію. У липні Леопольд II зрікся престолу, і новим правителем Тоскани став Фердинанд. Проте, його правління було виключно номінальним, оскільки повернутися до країни він не міг. Обране Народне зібрання офіційно відсторонило великого герцога від влади 16 серпня, а 22 березня 1860 Сардинське королівство приєднало Тоскану до своїх володінь. Все своє подальше життя Фердинанд провів у Австрії, оселившись у Зальцбургу. За дев'ять років після смерті першої дружини, він вдруге побрався із принцесою Парми, Алісою, що також, після революцій 1859, опинилася у вигнанні.
Генеалогія [ред.]
| Фрідріх Крістіан Саксонський |
|
Марія Антонія Баварська |
|
Фердинанд I |
|
Марія Амалія Австрійська |
|
Фрідріх Міхаель Цвайбрюкенський |
|
Марія Франциска Зульцбахська |
|
Карл Людвіг Баденський |
|
Амалія Гессен-Дармштадтська |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
Максиміліан Саксонський |
|
|
|
|
|
Кароліна Пармська |
|
|
|
|
|
Максиміліан I |
|
|
|
|
|
Кароліна Баденська |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Йоганн Саксонський |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Амалія Августа Баварська |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Анна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки [ред.]
Література [ред.]
- W. Fellmann: Sachsens Könige 1806-1918. Koehler&Amelang, München–Berlin 2000, ISBN 3-7338-0233-0
- O. Posse: Die Wettiner. Genealogie des Gesamthauses, Zentralantiquariat Leipzig, 1994, ISBN 3-7463-0171-8 (Az 1897-es eredeti kiadás újranyomása (reprint), javításokkal és kiegészítésekkel).
- Andrea Dietrich, Winfried Müller, Martina Schattkowsky: Zwischen Tradition und Modernität: König Johann von Sachsen 1801-1873, S. 365 ff. [6]
- Silke Marburg: Europäischer Hochadel: König Johann von Sachsen (1801-1873) und die Binnenkommunikation einer Sozialformation, Akademie Verlag, Berlin, 2008.
- Hof- und Staats-Handbuch des Kaiserthumes Österreich für das Jahr 1868, Verlag der G. J. Manzschen Buchhandlung, Wien, S. 4 [7]
Посилання [ред.]
- Генеалогія Веттінів (англ.)
- Генеалогія Габсбургів (англ.)
- Генеалогія Анни Марії (англ.)
- Профіль на Genea.net (нім.)
- Профіль на Geneall.net (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Поховання Анни Марії Саксонської
- Портрет принцес Анни та Сидонії у 1838
- Історія Великого герцогства Тосканського (італ.)
