Анна Софія Саксен-Гота-Альтенбурзька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анна Софія Саксен-Гота-Альтенбурзька
Anna Sophie von Sachsen-Gotha-Altenburg
1670 Anne Sophie.jpg
1-а княгиня
Початок правління: 1711
Кінець правління: 1718
Інші титули: графиня Шварцбург-Рудольштадт (17101711)
Попередник: Емілія Юліана Барбі-Мюлінгенська (як графиня)
Наступник: Софія Вільгельміна Саксен-Кобург-Заальфельдська
Дата народження: 22 грудня 1670(1670-12-22)
Місце народження: Гота
Дата смерті: 28 грудня 1728(1728-12-28) (58 років)
Місце смерті: Рудольштадт
Дружина: Людвіг Фрідріх I
Династія: Шварцбурзький дім
Батько: Фрідріх I
Мати: Магдалена Сибілла Саксен-Вайссенфельська

Анна Софія Саксен-Гота-Альтенбурзька (нім. Anna Sophie von Sachsen-Gotha-Altenburg), (* 22 грудня 1670 — 28 грудня 1728) — принцеса Саксен-Гота-Альтенбурзька, донька герцога Саксен-Гота-Альтенбургу Фрідріха I та принцеси Саксен-Вайссенфельської та Квертфурської Магдалени Сибілли, дружина князя Шварцбург-Рудольштадта Людвіга Фрідріха I.

Життєпис[ред.ред. код]

Анна Софія народилась 22 грудня 1670 року у Готі. Вона стала первістком в родині принца Саксен-Готського Фрідріха та його першої дружини Магдалени Сибілли Саксен-Вайссенфельської, народившись наступного року після весілля батьків. Згодом в сім'ї з'явилося ще п'ятеро доньок і два сини.

Країною в цей час правив дідусь Анни Софії — Ернст I Благочесний. 1672 він отримав герцогство Саксен-Альтенбург, правління в якому довірив сину Фрідріху. 1674-го — Ернст передав Фрідріху владу у всій країні, а наступного року пішов з життя. За умовами заповіту старший син став його спадкоємцем, але молодші брати виступали у якості співправителів. Переговори щодо розділу територій між ними, увінчалися згодою 1680 року. Батько Анни Софії зберіг за собою амти Гота, Теннеберг, Ваксенбург, Іхтерхаузен, Георгенталь, Шварцвальд, Райнхардсбрунн, Фолькенроде, Оберкраніхфельд, Альтенбург, Лейхтенбург та Орламюнде. Утворене з них герцогство отримало назву Саксен-Гота-Альтенбург.

Резиденцією сім'ї залишався замок Фріденштайн. На початку 1681, невдовзі після народження молодшої доньки, померла Магдалена Сибілла. За сім місяців Фрідріх узяв за дружину 36-річну удовицю Христину Баден-Дурлахську.

У віці 20 років, невдовзі після смерті бітька,[1] Анна Софія одружилася із єдиним сином правлячого графа Шварцбург-Рудольфштадта Альберта Антона, Людвігом Фрідріхом. Весілля відбулося 15 жовтня 1691, на 24-й день народження нареченого, у замку Фріденштайн у Готі. У подружжя було тринадцятеро дітей, з них двічі народжувалися дівчатки-близнючки:

Людвіг Фрідріх I
  • Фрідріх Антон (16921744) — наступний князь Шварцбург-Рудольштадта у 17181744, був двічі одружений, мав трьох дітей від першого шлюбу;
  • Амалія Магдалена (15 червня15 вересня 1693) — померла немовлям;
  • Софія Луїза (16931776) — близнючка попередньої, померла бездітною та неодруженою;[2]
  • Софія Юліана (16941776) — черниця у монастирі Ґандерсхайм;
  • Вільгельм Людвіг (16961757) — морганатично одружений із Генрієттою Кароліною Ґебаур, що отримала титул баронеси фон Брокенбург, мав із нею чотирнадцятеро дітей;
  • Крістіана Доротея (16971698) — померла у ранньому віці;
  • Альбрехт Антон (16971698) — пішов з життя у віці 21 року бездітним та неодруженим при осаді Палермо;
  • Емілія Юліана (16991774) — була бездітною та неодруженою;
  • Анна Софія (17001780) — дружина герцога Саксен-Кобург-Заальфельдського Франца Йозіаса, мала восьмеро дітей;
  • Доротея Софія (17061737) — померла у віці 31 року бездітною та неодруженою;
  • Луїза Фредеріка (17061787) — близнючка попередньої, була бездітною та неодруженою;
  • Магдалена Сибілла (17071795) — черниця у монастирі Ґандерсхайм;
  • Людвіг Ґюнтер (17081790) — князь Шварцбург-Рудольштадта у 17671790 після смерті небожа Йоганна Фрідріха, був одружений із графинею Софією Генрієттою Ройсс фон Унтер-Гряйц, мав із нею четверо діточок.

2 червня 1710 Людвіга Фрідріха було зведено у ранг імперського князя.[3] У грудні того ж року помер Альберт Антон, передавши сину управління країною. Навесні 1711 Шварцбург-Рудольштадт було проголошено князівством.

Проживала родина у замку Гайдексбург у Рудольштадті. Від 1710, у зв'язку із необхідністю у представництві, замок було піддано перебудові.[4] Переобладнання почалося і у Шварцбурзькому замку.[5]

1718 Людвіг Фрідріх помер. Анна Софія пережила його на десять років, і пішла з життя за часів правління старшого сина у Рудольштадті. Похована у Шварцбурзі.

Генеалогія[ред.ред. код]

Йоганн III Саксен-Веймарський
 
Доротея Марія Анхальтська
DorotheaMariavonSachsen-Weimar.jpg
 
Йоганн Філіп Саксен-Альтенбурзький
Johann PhilippSaAlt.jpg
 
Єлизавета Брауншвейг-Вольфенбюттельська
1593 Elisabeth.jpg
 
Йоганн Георг I
Johann Georg I Saxony.jpg
 
Магдалена Сибілла Пруська
Christian I. von Sachsen-Merseburg 3.jpg
 
Адольф Фрідріх I
Adolf Friedrich I. (Mecklenburg-Schwerin)-Statue.jpg
 
Анна Марія Східно-Фрісландська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ернст I
Ernest I, duke of Saxe-Gotha-Altenburg.jpg
 
 
 
 
 
Єлизавета Софія Саксен-Альтенбурзька
Elisabeth Sophie of Saxe-Altenburg, duchess of Saxe-Gotha-Altenburg.jpg
 
 
 
 
 
Август Саксен-Вайссенфельський
August, Herzog von Sachsen-Weißenfels d.jpg
 
 
 
 
 
Анна Марія Мекленбург-Шверінська
Anna Maria of Mecklenburg-Schwerin.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх I
Frederick I of Saxe-Gotha-Altenburg.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Магдалена Сибілла Саксен-Вайссенфельська
Magdalena Sibylle of Saxe-Weissenfels.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Софія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред.ред. код]

  1. Фрідріх I пішов з життя 2 серпня 1691 року.
  2. Генеалогія Анни Софії [1] (англ.)
  3. Шварцбурзькі князі [2] (нім.)
  4. Замок Гайдексбург. Історія будівництва [3] (нім.)
  5. Шварцбурзький замок. Від фортеці до замку [4] (нім.)

Література[ред.ред. код]

  • L. Renovanz: Chronik der fürstl. Schwarzburgischen Residenzstadt Rudolstadt, S. 39 f. [5]

Посилання[ред.ред. код]