Аннелі Яаттеенмякі
А́ннелі Ту́уліккі Яа́ттенмякі (фін. Anneli Tuulikki Jäätteenmäki, * 11 лютого 1955, м. Лапуа, Фінляндія) — правий фінський політик. 60-тий прем'єр-міністр Фінляндії та 1-ша жінка — глава фінського уряду. Керувала урядом 63 дні — в період з 17 квітня по 24 червня 2003 року. Депутат Європарламенту (з 2004 року).
Працювала правником (1981–1987), обрана депутатом Парламенту Фінляндії (Eduskunta), а згодом його спікером. Яаттенмякі була також Міністром юстиції (1994–1995), головою партії Кескуста (Центр, 2000–2003).
[ред.] Біографія
1980 року закінчила правничі студії, працювала за фахом. 1987 року вперше обрана депутатом Парламенту Фінляндії, де працювала загалом 17 років. Заслужила славу досвідченого полеміста та прекрасного оратора.
У березні 2003 року партія «Кескуста» бере на парламентських виборах реванш — виривається із багаторічної опозиції та стає правлячою партією. 17 квітня 2003 її представниця Яаттенмякі очолила уряд Фінляндії, прийшовши на зміну соціал-демократичному кабінету Пааво Ліппонена. Але подала у відставку всього за кілька місяців — 24 червня того ж року. Причина — кримінальне переслідування у справі оприлюднення секретних документів, які стосувалися позиції Фінляндії щодо війни Іраку. Фатальну роль в цьому скандалі відіграв помічник Президента Галонен — Марті Маннінен. Він заявив, що Яаттенмякі особисто зверталася до нього з проханням надати інформацію про секретні документи й навіть повідомила номер свого «секретного факсу».
Тим не менше, уряд Яаттенмякі став світовою сенсацією: в ньому вперше в історії половину портфелів отримали саме жінки. Вони очолили дев'ять міністерств: освіти, культури, соціальних справ та охорони здоров'я, праці, соціального забезпечення, зовнішньої торгівлі, транспорта та зв'язку. Діяльність кабінету Яаттенмякі тривала в умовах економічної кризи, коли уряд прагнув за всяку ціну простимулювати середній бізнес.
У зовнішній політиці уряд традиційно робив ставку на співпрацю із сусідами — Естонією, Швецією, РФ. Під час візиту до Таллінна (Естонія) у травні 2002 року, обговорювала питання екології та гуманітарних зв'язків.
[ред.] Після скандалу
На місце Яаттенмякі обрано представника партії Кескуста, міністра оборони Матті Ванганена.
У 2004 році суд м. Гельсінкі зняв з колишньої прем'єрки всі звинувачення, але кар'єра Яаттенмякі як винятково фінського політика закінчилася. Цього ж року вона отримала мандат депутатки Європарламенту.
