Анортит
| Анортит | |
|---|---|
 |
|
| Загальні відомості | |
| Клас мінералу | плагіоклази |
| Підклас | {{{Підклас}}} |
| Група | {{{Група}}} |
| Генезис | {{{Генезис}}} |
| Хімічна формула | CaAl2Si2O8 |
| Ідентифікація | |
| Колір | безбарвний або білий, сірий, іноді — жовтуватий, червонуватий |
| Твердість за шкалою Мооса | 6 — 6,5 |
| Блиск | скляний |
| Питома вага | 2,76 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
Анортит (грец. ανορθος — косий) (рос. анортит, англ. anortite, нім. Anorthit m) — породотвірний мінерал класу силікатів з групи плагіоклазів. Кальціїстий різновид плагіоклазів (№ 90-100).
Зміст |
Загальний опис [ред.]
Хім. склад чистого А.: CaAl2Si2O8, де CaO — 20,1%, Al2O3-36,7%, SiO2 — 43,2%.
Безбарвний або білий, сірий, іноді жовтуватий, червонуватий.
Блиск скляний, злом нерівний. Прозорий до напівпрозорого.
Твердість 6 — 6,5.
Густина 2,76.
А. утворює здебільшого зернисті агрегати. Кристали призматичні, рідше витягнуті. Утворює суцільні зернисті маси.
Сингонія триклінна.
Характерний для основних інтрузивних і ефузивних магматичних порід. Знаходиться разом з магніїсто-залізистими силікатами, а також у метеоритах. В Україні є в межах Українського щита, на Донбасі. Використовується в керамічній промисловості.
Породотвірний мінерал таких магматичних порід, як базальт, олівінове габро, норит; зустрічається в контактах магматичних порід з вапняками, в амфіболітах.
Анортит відомий в Карелії, на Уралі, в Україні.
Розрізняють:
- анортит баріїстий (відміна анортиту, яка містить до 5,5% ВаО);
- анортит каліїстий (відміна анортиту, яка містить понад 6,5% К2О).
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
