Анрі Дютійо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анрі Дютійо
фр. Henri Dutilleux
Основна інформація
Повне ім'я фр. Henri Paul Julien Dutilleux[1]
Дата народження 22 січня 1916(1916-01-22)[2][3][…]
Місце народження Анже[5][6][…]
Дата смерті 22 травня 2013(2013-05-22)[2][3][…] (97 років)
Місце смерті IV округ Парижа, Париж[1]
Поховання цвинтар Монпарнас[7]
Роки активності 19432013
Громадянство Франція[8]
Професії композитор, музикознавець, кінокомпозитор
Освіта Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Regional Conservatoire of Douaid
Вчителі Noël Gallond і Maurice Emmanueld
Відомі учні André Jorrandd
Жанри симфонія
Заклад Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Нормальна школа музики
Лейбли ECM Recordsd
Нагороди
mac-texier.ircam.fr/textes/c00000032/
CMNS: Файли у Вікісховищі

Анрі Дютійо (фр. Henri Dutilleux, 26 січня 1916, Анже — 22 травня 2013, Париж) — французький композитор.

Каміль Коро. Дзвіниця в Дуе, 1871

Біографія[ред. | ред. код]

Серед предків Дютіє — живописці і композитори, друзями родини були свого часу Делакруа, Коро, Габріель Форе; один з його родичів — художник Моріс Буатель.

Навчався в консерваторії Дуе, потім — в Паризькій консерваторії. Отримав Римську премію за кантату «Перстень короля» (1938). У 1942 році кілька місяців керував оркестром Паризької опери, в 19441963 роках працював на радіо. У 1961 році Альфред Корто запросив його викладати в паризьку Нормальну школу музики, з 1970 він викладав також у Консерваторії. Серед учнів Дютійе — композитор Жерар Грізе. Писав музику для театру та кіно.

Дружина — піаністка Женев'єва Жуа (19192009).

Творчість Анрі Дютіє характеризується впливом Равеля, Дебюссі, Альбера Русселя. Композитор співпрацював з Роланом Петі, Мстиславом Ростроповичем, Айзеком Стерном та іншими.

Визнання[ред. | ред. код]

Велика національна музична премія (1967), Імператорська премія (1994), Орден Почесного легіону (2004), премія Ернста Сіменса (2005), Золота медаль Королівського філармонічного товариства Великої Британії (2008).

Спадщина[ред. | ред. код]

  • Соната для фортепіано (1947, присв. Женев'єву Жуа)
  • Симфонія № 1 (1951)
  • Le Loup, балет, лібрето Жана Ануя (1953)
  • Chansons de bord для дитячого хору (1954)
  • Симфонія № 2 «Двійник» (1959)
  • Métaboles для оркестру (1965)
  • Tout un monde lointain … для віолончелі та оркестру, на вірші Бодлера (1970)
  • Trois strophes sur le nom de Sacher для віолончелі соло (1976)
  • Ainsi la Nuit для струнного квартету (1977)
  • Timbres, espace, mouvement або La Nuit Étoilée для оркестру, по картині Ван Гога Зоряна ніч (1978)
  • L'Arbre des Songes для скрипки та оркестру (1985)
  • Mystère de l'Instant для цимбалів, струнного оркестру і ударних (1989)
  • Les Citations для гобоя, клавесина, контрабаса та перкусії (1991)
  • The Shadows of Time для оркестру та дитячого хору (1997)
  • Sur le même accord, ноктюрн для скрипки та оркестру, присвячується Анне-Софі Муттер (2002)
  • Correspondances для голосу і оркестру на слова Прітвіндри Мукерджі, Олександра Солженіцин а, Рільке і Ван Гога, присвячується Доун Апшоу (2003)
  • Le Temps l'horloge для голосу і оркестру на вірші Жана Тардьє і Робера Десноса, присвячується Рене Флемінг (2007)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]