Анрі Руссо
| Анрі Руссо | |
 Анрі Руссо. Автопортрет(1900-1903) |
|
| Дата народження | 21 травня 1844 |
|---|---|
| Дата смерті | 4 вересня 1910 (66 років) |
| Національність | француз |
| Громадянство |  Франція |
| Жанр | художник |
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Анрі Руссо |
Анрі-Жюльєн Фелікс Руссо (фр. Henri Julien Félix Rousseau, на прізвисько Le Douanier, «Митник»; 21 травня 1844 — 4 вересня 1910) — французький живописець-примітивіст, музикант і літератор.
Зміст |
Біографія [ред.]
Молоді роки [ред.]
Анрі народився у Лавалі у родині заможного бляхара. Не дуже добре вчився у ліцеї. В 1863 році його забрали до армії. Тут він став саксофоністом. Після демобілізації він одружився на Клеманс Буатар (1869 рік).
Незабаром розпочалася франко-пруська війна 1870–1871 років. Руссо знову опинився в армії, де отримав звання сержанта. Після війни поступив до податкового управління у місті Дре. Тут він захопився малюванням та живописом. Першою виставкою, в якій брав участь Анрі Руссо був офіційний Салон на Єлісейських полях 1885 року. Сюди він спрямував картини «Італійський танок» та «Захід сонця».
За рекомендацією Поля Сіньяка Руссо приймають у Салон «Незалежних». Але його картина «Карнавальний вечор» у 1886 році у глядачів викликала тільки подив. Ві отримує призвиська «Митник» (до 1893 року працював канцелярським службовцем на митниці Парижа).
Творчість [ред.]
У 1891 році Руссо пише перше екзотичне полотно — «Буревій у джунглях». Тема тропічного лісу стає одною з головних у творчості художника. У 1894 році в Салоні «Незалежних» представлена велика картина Руссо «Війна», яка справила значне враження на глядачів. у 1896 році він створює ще одну значну картину — «Спляча циганка».
Відомим став після картин «Тигр, що атакує розвідників» (1904 рік), «Голодний лев», «Заклинателька змій» (1907 рік).
В його домі почалися збиратися відомі гості: Уде, Пікассо, Вебер.
В 1910 році Анрі Руссо написав одно з головних своїх творінь — «Сон Ядвіги».
Див. також [ред.]
- 12261 Ледваньє - астероїд, названий на честь художника.
Джерела [ред.]
- Henri Rousseau, 1984, The Museum of Modern Art New York (essays by Roger Shattuck, Henri Béhar, Michel Hoog, Carolyn Lanchner, and William Rubin; includes excellent color plates and analysis)
