Антикапіталізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Один з символів антикапиталізму

Антикапіталізм — широкий спектр рухів, ідей і підходів, які виступають проти капіталізму. Антикапіталісти, в строгому сенсі цього слова, це ті, хто хочуть повністю замінити капіталізм іншою системою. Проте, є також ідеї, які можна охарактеризувати як частково антикапіталістичні, в тому сенсі, що вони тільки хочуть замінити або скасувати деякі аспекти капіталізму, а не всю систему.

Історія поняття[ред.ред. код]

Карикатура, опублікована в газеті працівник промисловості в 1911, «Класи капіталістичного суспільства», зверху - вниз:
Дворянство (у тому числі і король) - «Ми правимо вами»
Духовенство- «Ми дуримо вас»
Армія - «Ми стріляємо в вас»
Буржуазія - «Ми їмо за вас»
Робітники і Селяни - «Ми працюємо за всіх», «Ми годуємо всіх»

Антикапіталістичні ідеї розвивалися одночасно з ростом капіталістичної системи. Антикапіталізм отримав стрімкий розвиток в середині 19-го століття, а саме після кризи 1857. Після кризи була засновано «Міжнародне товариство трудящих», яке активно підтримувало ідеї боротьби робітників за свої права[1].

У 1871, після поразки у Паризької комуни, стався розкол між марксистами й анархістами щодо методів протидії капіталізму: марксисти вважали за необхідне брати участь у виборах, у той час як анархісти вважали, що участь у виборах нічого не дасть.

Антикапіталізм сьогодні[ред.ред. код]

Сьогодні антикапіталізм ділиться на три основні тенденції:

Ідеології і антикапіталізм[ред.ред. код]

Анархізм[ред.ред. код]

Анархісти виступають за повне скасування держави[2]. Багато анархістів (у тому числі прихильники лівого анархізму, соціального анархізму та комуністичного анархізму) проти капіталізму[2] на тій підставі, що він тягне за собою соціальне панування (через нерівність у розподілі багатства) одних людей над іншими. Деякі форми анархізму виступають проти капіталізму в цілому, підтримуючи при цьому деякі принципи капіталізму, такі як ринковість економіки (мютюелісти), а деякі навіть приватну власність (анархо-індивідуалісти).

Антиглобалісти[ред.ред. код]

Антиглобалісти вважають, що нинішня модель глобалізації сформована під заступництвом світового капіталу і веде за собою:

  • Зростання розриву в доходах, рівні споживання, здоров'я, освіти в країнах «золотого мільярда» і «третього світу».
  • Неприпустимі умови для працівників низької кваліфікації транснаціональних корпорацій.
  • Домінування масової поп-культури, зниження вільної творчості, «стандартизація умов».
  • Споживче та хижацьке ставлення до природи, спроба «обходу» екологічних проблем, вивезення брудних виробництв у країни «третього світу».
  • Панування ідеології неолібералізму з метою дедалі більшої експансії капіталу в усьому світі, формування з країн-неучастників «золотого мільярда» сировинних придатків так званих «розвинених країн».

Фашизм[ред.ред. код]

Докладніше: Фашизм

Фашизм має змішанні позиції по капіталізму, тоді як підтримує право приватної власності, фашизм є ворожим до понять невтручання капіталізму, вільної торгівлі, економічного індивідуалізму, матеріалізму і буржуазної культури. Фашисти визнають існування класового конфлікту, який існує в капіталістичних суспільствах і шукають його рішення.

Соціалізм[ред.ред. код]

Докладніше: Соціалізм

Соціалізм має різні теорії економічної організації — державна або пряма власність працівника та адміністрації на засоби виробництва і доступ до розподіл ресурсів, суспільство характеризується рівним доступом до ресурсів для всіх людей, з егалітарним методом компенсації[3][4][5]. Соціалісти виступають за кооперативний/громадський або державний контроль економіки, з демократичним контролем з боку людей над державою, хоча є деякі недемократичні філософії. Форма власності «державна» або «робочий кооператив" є фундаментальною опозицією "приватній" власності на засоби виробництва, що є визначальною рисою капіталізму. Більшість соціалістів стверджують, що капіталізм несправедливо концентрує владу, багатство і прибуток, серед невеликої частини суспільства, яка управляє капіталом і отримує свої багатства шляхом експлуатації, придушують технологічний та економічний прогрес, підтримуючи анархію у виробництві.

Комунізм[ред.ред. код]

Докладніше: Комунізм

Комунізм і революційний марксизм мають розбіжності з капіталізмом і економічним лібералізмом на фундаментальній основі — комуністи прихильники комунальної власності на засоби виробництва і прийняття економічних рішень у суспільстві, зі скасуванням приватної власності та держави. Фрідріх Енгельс, один з засновників сучасної соціалістичної теорії, виступив за створення суспільства, яке дозволяє широке застосування сучасних технологій для раціоналізації економічної діяльності за рахунок усунення властивої капіталізму анархії виробництва[6][7]. Марксизм наводить аргументи на користь колективної власності на засоби виробництва, ліквідації експлуатації праці[8], і, врешті-решт, скасування держави, з проміжним етапом, невизначеної тривалості, на якому держава буде використовуватися для усунення слідів капіталізму. Деякі комуністичні держави оголошували, що скасували капіталізм, хоча деякі марксистські теоретики характеризують цей статус як державний капіталізм, а не антикапіталізм[9][10].

Примітки[ред.ред. код]

  1. В Лондоне создан Первый Интернационал
  2. а б Пётр Кропоткин «Что такое анархия?»
  3. Newman, Michael. (2005) Socialism: A Very Short Introduction, Oxford University Press, ISBN 0-19-280431-6
  4. "Socialism". Oxford English Dictionary. "1. A theory or policy of social organisation which aims at or advocates the ownership and control of the means of production, capital, land, property, etc., by the community as a whole, and their administration or distribution in the interests of all. 2. A state of society in which things are held or used in common."
  5. "Socialism".Merriam-Webster Unabridged Dictionary
  6. Socialism: Utopian and Scientific at Marxists.org
  7. Frederick Engels (1910). Socialism: Utopian and Scientific. C.H. Kerr. с. 92–11. Chapter III: Historical Materialism
  8. Cuba: Historical Exception or Vanguard in the Anticolonial Struggle?.  speech by Che Guevara on April 9, 1961 "The people are weary of being oppressed, persecuted, exploited to the maximum. They are weary of the wretched selling of their labor-power day after day — faced with the fear of joining the enormous mass of unemployed — so that the greatest profit can be wrung from each human body, profit later squandered in the orgies of the masters of capital." - Che Guevara, Marxist revolutionary, 1961
  9. Friedrich Pollock, "State Capitalism: Its Possibilities and Limitations", Studies in Philosophy and Social Science, IX, 2 (1941), 200-255.
  10. Tony Cliff, State Capitalism in Russia (1955)