Антикітерський корабель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Голова філософа», знайдена на судні.

Антикітерський корабель — залишки корабля, що потонув біля грецького острова Антикітера та був знайдений 1900 року.

Відкриття та підйом знахідок[ред.ред. код]

Корабель було знайдено в жовтні 1900 року, коли команда пірнальників за губками під керівництвом капитана Дімітріоса Кондоса вирішила перечекати на острові Антикітера закінчення бурі, що заважала їм рухатися додому. Щоб згаяти час, вони почали пірнати біля острова, користуючись водолазними костюмами.

Першим побачив судно, що перебувало на глибині 60 м, Еліас Стадіатос, який повідомив про це на поверхню. Він описав вкритий водоростями корабель, як «купу гниючих трупів» на дні. Побоюючись можливого отруєння Еліаса вуглекислим газом та галюцинацій, керівник експедиції Кондос сам опустився на дно, і досить швидко піднявся з рукою бронзової статуї. До залишення острова, водолази дістали з корабля багато невеликих предметів.

Далі роботи з підйому предметів здійснювалися пірнальниками за губками разом із грецьким міністерством освіти і військово-морськими силами країни. До 1902 року, окрім численних невеликих предметів, було піднято статуї «голови філософа», хлопчика, метальника диску, «Антикітерського ефеба» (виробництва близько 340 року до н. е., зараз у Національному археологічному музеї в Афінах), Геракла, мармурового бика та бронзову ліру. Найвідомішу знахідку було зроблено 17 травня 1902 року, коли археолог Валеріос Стайс знайшов Антикітерський механізм. Цей механізм тривалий час вважали найстарішим механічним годинником, але швидше за все він є найстарішим аналоговим комп'ютером.

Датування[ред.ред. код]

Хоча предмети з корабля були підняті протягом двох років, датування виявилося складним і потребувало багато часу. Так, виходячи зі стилю інших подібних предметів, більшість бронзових статуй було датовано 4 століттям до н. е., а мармурових — 1 століттям до н. е.

Припускалося, що корабель вивозив з Афін частину викупу, який місто сплатило римському консулу Суллі 86 року до н. е. Це підтверджувалося згадкою Лукіана про те, що один з кораблів Сулли затонув неподалік. Багато керамічних виробів з корабля було датовано саме цим періодом (70-80-ті роки до н. е.).

Радіовуглецеве датування деревини корабля надало дату 220 рік до н. е. ± 43 роки. Однак можливо, що корабель було зроблено зі старої деревини чи збудовано набагато раніше, ніж сталася його аварія.

Пізніші дані, опубліковані 1974 року за аналізом написів на Антикерському механізмі, визначили час виготовлення механізму як 87 рік до н. е., а момент втрати — на кілька років пізніше.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • P. Kabbadias, The Recent Finds off Cythera The Journal of Hellenic Studies, Vol. 21. (1901), pp. 205—208.
  • Gladys Davidson Weinberg; Virginia R. Grace; G. Roger Edwards; Henry S. Robinson; Peter Throckmorton; Elizabeth K. Ralph, «The Antikythera Shipwreck Reconsidered», Transactions of the American Philosophical Society, New Ser., Vol. 55, No. 3. (1965), pp. 3—48.
  • Derek de Solla Price, «Gears from the Greeks. The Antikythera Mechanism: A Calendar Computer from ca. 80 B. C.» Transactions of the American Philosophical Society, New Ser., Vol. 64, No. 7. (1974), pp. 1—70.
  • Nigel Pickford, The Atlas of Ship Wrecks & Treasures, p 13—15, ISBN 0-86438-615-X.
  • Willard Bascom, Deep water, ancient ships: The treasure vault of the Mediterranean, ISBN 0-7153-7305-6.