Антимілітаризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Антимілітари́зм — широкий міжнародний рух проти політики мілітаризму, гонки озброєнь, підготовки і розв'язання імперіалістами загарбницьких та грабіжницьких воєн. Антимілітаризм є складовою частиною загальної боротьби трудящих проти капіталістичного ладу в цілому як першопричини мілітаризму й імперіалістичним війнам.

Історія створення[ред.ред. код]

Створений К. Марксом і Ф. Енгельсом Перший Інтернаціонал вже у своєму Установчому маніфесті (1864) закликав робітників усіх країн до боротьби з мілітаризмом. Масовішого і організованішого характеру антимілітаризм набирає в період створення в різних країнах світу партій робітничого класу. Під тиском трудящих всієї земної кулі ряд конгресів 2-го Інтернаціоналу (Паризький, 1889; Брюссельський, 1891; Цюріхський, 1893; Штутгартський, 1907, та ін.) засудив мілітаризм як прояв антинародної, імперіалістичної політики міжнародної буржуазії, закликавши трудящих посилити боротьбу з ним. Але, коли почалася перша світова імперіалістична війна, праві лідери соціал-демократичних партій 2-го Інтернаціоналу відступили від ухвал своїх з'їздів і конгресів і відверто перейшли на бік імперіалістичної буржуазії. З усіх робітничих партій тільки партія російських більшовиків на чолі з В. І. Леніном до кінця залишилась вірною справі міжнародного пролетаріату, своїм довоєнним антимілітаристським революційним закликам. Після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції боротьба проти мілітаризму нерозривно зв'язана з захистом першої у світі соціалістичної держави — Радянського Союзу.

Запорука успіху боротьби проти мілітаризму—насамперед у масовості, в мобілізації мільйонів людей усіх країн на боротьбу проти всіляких форм підготовки нової війни. «Треба пояснити людям реальну обстановку того,— вчив В. І. Ленін, — яка велика таємниця, в якій війна народжується…» (Твори, т. 33, с. 395). Завдяки великій роз'яснювальній і організаційній роботі комуністичних партій, в період між двома світовими війнами розгорнувся широкий антимілітаристський рух, спрямований проти підготовки нової війни фашистськими державами. Однак на той час боротьба з мілітаризмом ще не могла відвернути війну, вона лише допомогла мобілізувати народи на розгром найагресивніших мілітаристів у другій світовій війні.

Після другої світової війни в умовах зміцнення світової соціалістичної системи і посилення всесвітнього руху прихильників миру війна не є фатально неминучою.

Боротьба народів проти мілітаризму, підготовки і розв'язання третьої світової війни тепер тісно переплітається з боротьбою всього прогресивного людства за припинення випробування і повну заборону всіх видів зброї масового знищення, за роззброєння, припинення «холодної війни», проти відродження німецького і японського мілітаризму, мілітаризації економіки капіталістичних і слаборозвинених країн, проти укладання агресивних пактів і створення військових баз на чужих територіях і т. п.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Gnome globe current event.svg
Ця стаття застаріла, її зміст не відповідає дійсності, тому що базується на застарілих джерелах. Будь ласка, допоможіть Вікіпедії, додавши до неї інформацію, яка раніш можливо була недоступна. (лютий 2007)