Антитринітарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Антитриніта́рії (від грецького — проти та лат. Trinitas — Трійця) — термін, що вживається для означення тих віруючих (окремих християнських угруповань), які не визнають з тих чи інших міркувань догмату Святої Трійці про єдину сутність трьох іпостасей Бога — Бога-Отця, Сина Божого і Святого Духа. В період ствердження канонічного догмату єдиного Бога і божественності Ісуса Христа постулат єдиносутності трьох іпостасей Бога заперечували: аріани, македоніаністи, монархіоністи, социніани, субординасіаністи, тритеїсти та інші.

Зокрема, монархіоністи відкидали три іпостасі Бога і вважали Бога єдиним; патрипасіоністи гадали, що в Ісусі Христі народився, жив і помер Бог-Отець (Бог нібито набуває троїстості тільки як творець Всесвіту); субординасіаністи твердили, що Син Божий та Святий Дух менш досконалі, ніж Отець; аріани доводили, що Син і Дух не подібні до Бога-Отця, бо створені ним; македоніаністи вважали, що Дух створено Сином Божим; тритеїсти визнавали три іпостасі Бога, але заперечували їхню субстанційну єдність. У XVI столітті відродилися антитринітарні погляди монархіаністів, зародилося социніанство, яке поширилось у Польщі та, частково, в Україні. Деїсти XVIII — XIX століття та ліберальні протестанти стали відлунням унітаризму.

Посилання[ред.ред. код]