Антитринітарії

Антитриніта́рії (від грецького — проти та лат. Trinitas — Трійця) — термін, що вживається для означення тих віруючих (окремих християнських угруповань), які не визнають з тих чи інших міркувань догмату Святої Трійці про єдину сутність трьох іпостасей Бога — Бога-Отця, Сина Божого і Святого Духа. В період ствердження канонічного догмату єдиного Бога і божественності Ісуса Христа постулат єдиносутності трьох іпостасей Бога заперечували: монархіоністи, субординасіаністи, аріани, македоніаністи, тритеїсти та інші.

Зокрема, монархіоністи відкидали три іпостасі Бога і вважали Бога єдиним, патрипасіоністи гадали, що в Ісусі Христі народився, жив і помер Бог-Отець (Бог нібито набуває троїстості тільки як творець Всесвіту); субординасіаністи твердили, що Син Божий та Святий Дух менш досконалі, ніж Отець; аріани доводили, що Син і Дух не подібні до Бога-Отця, бо створені ним; македоніаністи вважали, що Дух створено Сином Божим; тритеїсти визнавали три іпостасі Бога, але заперечували їхню субстанційну єдність. У XVI столітті унітаріани відродили погляди монархіаністів і аріан. Аріанство поширилось у Польщі та, частково, в Україні. Релігійний рух 1562—65 породив общину «польських братів», які заперечували божественність Ісуса Христа. Деїсти XVIII-XIX століть і ліберальні протестанти стали відлунням унітаріанізму.