Антиферомагнетики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антиферомагнітне упорядкування спінів

Антиферомагне́тики — магнітновпорядковані кристалічні речовини, які при низьких температурах мають дві повністю намагнічені спінові ґратки, які повністю компенсують одна одну.

Температура переходу антиферомагнетиків із магнітновпорядкованого стану в розупорядкований стан називається температурою Нееля.

До антиферомагнетиків належать FeO, NiO, CoO, CoF2, NiSO4 та інші.

При малих зовнішніх магнітних полях антиферомагнетики поводять себе, як парамагнетики. Утім, починаючи з певного критичного магнітного поля, в них з'являється намагніченість, яка спочатку росте лінійно з ростом напруженості зовнішньго поля, а потім виходить на насичення.

Елементарними збудженнями в антиферомагнетиках є магнони.

Існування антиферомагнетиків відкрив Луї Неель у 30-х роках 20-го століття. В 1970 він отримав Нобелівську премію за свої дослідження в області магнітних властивостей твердих тіл.

Дивіться також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • І.М.Кучерук, І.Т.Горбачук, П.П.Луцик (2006). Загальний курс фізики: Навчальний посібник у 3-х т. Київ: Техніка. 
  • Вакуленко М. О. Російсько-український словник фізичної термінології / За ред. проф. О. В. Вакуленка (додаток: «Російсько-український фізичний словник»: Близько 6 000 термінів). — К., 1996. — 236 с.
  • Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав. 1979. — 336 с.



Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.