Антонен Арто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антонен Арто
Antonin Artaud
Artaud BNF.jpg
Антонен Арто
При народженні: Antoine Marie Joseph Artaud
Дата народження: 4 вересня 1896(1896-09-04)
Місце народження: Марсель
Дата смерті: 4 березня 1948(1948-03-04) (51 рік)
Місце смерті: Іврі-сюр-Сен
Національність: француз
Громадянство: Франція Франція
Мова творів: французька мова
Рід діяльності: драматург, есеїст, поет, актор, режисер
Напрямок: сюрреалізм
Жанр: драма, есе

Антоне́н Арто́ (фр. Antonin Artaud) (народився 4 вересня 1896 року, Марсель — помер 4 березня 1948, Іврі-сюр-Сен) — французький письменник, драматург, реформатор театру, актор, поет, есеїст.

Арто був співзасновником у 1927 році «Театру Альфреда Жаррі». Відомий як автор концепції театру жорстокості (або крюотичного театру від фр. théâtre de cruauté). Арто — автор численних есе та маніфестів, присвячених театру. «Театр і його двійник» — найвідоміша книжка Арто, яка розкриває його концепцію театру. Поетична творчість Арто позначена впливом сюрреалізму.

Твори[ред.ред. код]

  • Tric Trac du Ciel, ілюстрована гравюрами Елі Ласко (Élie Lascaux), Paris, Simon, 1923
  • L'Ombilic des limbes, Gallimard, NRF, Paris, 1925
  • Le Pèse-nerfs, Leibovitz, Paris, 1925
  • L'Art et la Mort, Denoël, Paris, 1929
  • Le Moine, traduction et adaptation, Denoël & Steele, Paris, 1931
  • Héliogabale ou l'Anarchiste couronné, Denoël & Steele, Paris, 1934
  • Les Nouvelles Révélations de l'être, Denoël, Paris, 1937
  • Le Théâtre et son double, Gallimard, Paris, 1938
  • D'un voyage au pays des Tarahumaras, Éditions de la revue Fontaine, Paris, 1945
  • Van Gogh, le suicidé de la société, K éditeur, Paris, 1947
  • Artaud le Mômo, Bordas, Paris, 1947
  • Ci-gît, précédé de la Culture indienne, K éditeur, Paris, 1947
  • Pour en finir avec le jugement de dieu, K éditeur, Paris, 1948
  • Les Cenci, in Œuvres complètes, Gallimard, 1964
  • 50 Dessins pour assassiner la magie, Gallimard, Paris, 2004
  • Artaud Œuvres, choix de textes par Evelyne Grossman dans l'édition Thévenin des Œuvres complètes, Gallimard, Quarto, Paris, 2004
  • Cahier d'Ivry, janvier 1948, fac-similé, Gallimard, Paris, 2006
  • Nouveaux Écrits de Rodez, Gallimard, L'Imaginaire, Paris, 2006

Література[ред.ред. код]

Французькою[ред.ред. код]

  • Blanchot, Maurice. «Artaud.» La Nouvelle Revue Française 4 (November 1956, no. 47): 873–881.
  • Héliogabale ou l'Anarchiste couronné, 1969
  • Brau, Jean-Louis. Antonin Artaud. Paris: La Table Ronde, 1971.
  • Florence de Mèredieu, Antonin Artaud, Portraits et Gris-gris, Paris, Blusson, 1984, new edition with additions, 2008.
  • Florence de Mèredieu, Antonin Artaud, Voyages, Paris, Blusson, 1992.
  • Florence de Mèredieu, Antonin Artaud, de l'ange, Paris, Blusson, 1992.
  • Florence de Mèredieu, Sur l'électrochoc, le cas Antonin Artaud, Paris, Blusson, 1996.
  • Florence de Mèredieu, C'était Antonin Artaud, Biography, Fayard, 2006
  • Florence de Mèredieu, La Chine d'Antonin Artaud / Le Japon d'Antonin Artaud, Paris, Blusson, 2006.
  • Florence de Mèredieu, L'Affaire Artaud, journal ethnographique, Paris, Fayard, 2009.
  • Virmaux, Alain. Antonin Artaud et le théâtre. Paris: Seghers, 1970.
  • Virmaux, Alain and Odette. Artaud: un bilan critique. Paris: Belfond, 1979.
  • Virmaux, Alain and Odette. Antonin Artaud: qui êtes-vous? Lyon: La Manufacture, 1986.

Англійською[ред.ред. код]

  • Barber, Stephen Antonin Artaud: Blows and Bombs (Faber and Faber: London, 1993) ISBN 0-571-17252-0
  • Derrida, Jacques «The Theatre of Cruelty» and «La Parole Souffle» Writing and Difference trans. Alan Bass (The University of Chicago Press, 1978) ISBN 0-226-14329-5
  • Esslin, Martin. Antonin Artaud. London: John Calder, 1976.
  • Goodall, Jane, Artaud and the Gnostic Drama. Oxford: Clarendon Press; Oxford; New York: Oxford University Press, 1994. ISBN 0-19-815186-1
  • Innes, Christopher Avant-Garde Theater 1892–1992 (London: Routledge, 1993).
  • Jamieson, Lee Antonin Artaud: From Theory to Practice (Greenwich Exchange: London, 2007) ISBN 978-1-871551-98-3
  • Jannarone, Kimberly, "The Theater Before Its Double: Artaud Directs in the Alfred Jarry Theater, " Theatre Survey 46.2, Nov. 2005: 247–273.
  • Koch, Stephen. «On Artaud.» Tri-Quarterly, no. 6 (Spring 1966): 29-37.
  • Plunka, Gene A. (Ed). Antonin Artaud and the Modern Theater. Cranbury: Associated University Presses. 1994.
  • Rainer Friedrich, «The Deconstructed Self in Artaud and Brecht: Negation of Subject and Antitotalitarianism», Forum for Modern Language Studies, 26:3 (July 1990): 282–297.
  • Roger Shattuck, «Artaud Possessed», The Innocent Eye (New York: Farrar Straus Giroux, 1984): 169–186.
  • Ward, Nigel «Fifty-one Shocks of Artaud», New Theatre Quarterly Vol.XV Part2 (NTQ58 May 1999): 123–128

Російською[ред.ред. код]

  • Антонен Арто и современная культура: Материалы межвузовской конференции СПб., 1996. Библиография на с. 128–130.
  • Малявин В. В. Театр Востока Антонена Арто // Восток — Запад. Исследования. Переводы. Публикации. [Вып. 2.] М.: Наука, 1985. С. 213–245.
  • Максимов В. И. Введение в систему Антонена Арто. СПб.: Гиперион, 1998. ISBN 5-89332-011-5.[1]
  • Мамардашвили М. К. Метафизика Арто // Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. М.: Прогресс, 1992. ISBN 5-01-002570-1.
  • Максимов В. И. Век Антонена Арто. СПб.: Лики России, 2005. — 384 с. ISBN 5-87417-191-6
  • Максимов В. И. Эстетический феномен Антонена Арто. СПб.: Гиперион, 2007. — 288 с. ISBN 978-5-89332-140-1.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Сайти про життя й творчість Арто
Статті про Арто